Перевірено на собі: Як я відкривав шенгенську візу до Литви
Другу частину відпустки 2012 року вирішив провести у Прибалтиці. Як відомо, Литва, Латвія та Естонія з грудня 2007 року приєдналася до Шенгенської зони. А це означало, що віза відкрита до однієї з країн Шенгену давала право вільно пересуватися по 27 державам-членам.
Я зупинив свій вибір на Литві. Адже туди, як кажуть, було найпростіше відкрити візу. Мої друзі з Вільнюсу зробили мені головний документ - запрошення, заплативши якісь невеличкий збір (близько 6 євро). Цікавинка у тому, що цей документ - електронний. Їм достатньо було переслати і-мейлом код запрошення. І все - жодні походи на пошту, жодних постійних перевірок поштової скриньки.
Зручно. Бо вже мав негативний досвід. Рік тому хотів поїхати до Словенії, але відмовився, адже запрошення йшло звичайної поштою три тижні, а строки відпустки піджимали.
Візу до Литви робив сам. Навіщо переплачувати посередникам? Перелік необхідних документів знайшов на сайті консульства.
Окрім запрошення з важливих виділю довідку з місця роботи із зарплатнею за останні 6 місяців та страховку. Розмір зарплати - не важливий. Додаткові випіски, як це просили у словенському консульстві, з банківських рахунків теж не потрібні. Квитки теж не вимагали. Всі незрозумілі питання з’ясовував по телефону у консульстві.
До речі, поляки взагалі не вимагають довідки з місця роботи!
На запис до консульства, яке знаходиться у Києві, реєструвався через інтернет. Знов таки, через офіційний сайт. Була можливість підібрати зручний для мене день та час. Але! Черга була аж на місяць вперед, тому зважайте.
Страховку на 3 тижні взяв за 70 гривен у фірмі «Добробут».
Документи до литовського консульства треба подавати особисто. Тому довелося їхати у Київ.
Біля будівлі установи на подачу було людей із 30. Народ сюди приїхав з усієї України. Усередину запускали у порядку живої черги, а не за часом, вказаним у талоні при реєстрації. Головне, щоб збігався день прийому.
У консульстві було три віконця. Кожного опитували і переглядали документи хвилин з 5. Якщо були додаткові питання - то більше. Мені задали кілька стандартних питань (при чому литовський консул говорив добре українською): «до кого їдете», «де познайомилися», «що плануєте відвідати».
Разом з документами я подав 35 євро - консульській збір. Якщо платиш 70 євро, то візу видають вже у той самий день після обіду.
Паспорт із візою забрала моя знайома у Києві через 5 робочих днів. Необхідно просто назвати прізвище людини, яке прийде за твоїм документом.
UPD. В цілому оформлення візи обійшлося у 650 гривен (проїзд до Києва, консульській збір, страховка)
Сподіваюся Вам ця інформація стане у нагоді. Як бачите, нічого складного!