Dolce vita: Які перші враження справила Швейцарія?
Швейцарія синонім благополучного життя та розкоші. Що вдалося побачити і відчути за день перебування у цій дорогій країні?
Під час перебування під Міланом вирішили зганяти у сусіднє швейцарське місто Лугано. На допомогу нам прийшов FlixBus - це був найдешевший спосіб дістатися туди, квиток коштував у кілька разів дешевше ніж прямий поїзд і обійшовся нам у 5€.
Перед посадкою сканували квитки з мобільного і перевіряли паспорти. Більше дивилися їхню наявність - це стандартна процедура навіть всередині Шенгену і без паспорту вас не посадять в автобус!
Попри те, що країна є членом Шенгенської зони (але не ЄС), митний контроль на кордоні зберігається, бо вона не є у Європейському митному союзі (EUCU - European Union Customs Union) і тому можна очікувати вашого багажу на кордоні.
Один українець, що живе у Швейцарії, розповідав як провозив наше сало і польське м'ясо (бо швейцарське ледь не по 900 гривень/кіло).
Нас же ніхто не зупиняв.
1.
Містечко Лугано відоме однойменним озером і є найбільшим у італомовній частині Тічино (але не є головним містом кантону - тут живе порядка 50 тисяч людей. Унікальність також у тому, що італійської у Швейцарії розмовляють лише 8% населення, більшість користується німецькою (2/3 населення), а на другому місці - французька (19%).
Джерело: ontheworldmap.com
Поява ж самої країни з доволі рідкісною приставкою «Конфедерація» було бажання протистояти імперії Габсбургів - саме тому різні народи об*єдналися і мали певну автономію і «вічний зовнішній нейтралітет» і тримала такий статус упродовж двох світових воєн.
На жаль, італійська Швейцарія вирішила закрити від нас свої принади і гарні гори навколо озеро Лугано через суцільний туман ми так і не побачили. Втім, трохи побачили як живе народ.
Ми були у неділю і містечко здалося нам напівмертвим. Перехожих можна було побачити раз на 10 хвилин.
Попри відсутність паркану грати на вікнах все таки є.
2.
Графіті з коміксу.
3.
З причалу відкривається чудовий вид на озеро, але верхівки гір були огорнені молочним туманом.
4.
Спокій і тишу порушували лише птахи. Побачивши, що природні красоти від нас приховали пішли милуватися архітектурними.
5.
Порівнюючи з Італіє люди у Лугано виглядали більш стримано і на вулицях майже не помітно мігрантів (особливо після Генуї).
У містечку охайний і ледь не до стерильності вилизаний центр, що контрастували з вуличками італійський міст.
Але ліпними на фасадах та помпезності було у разі менше. Втім галереї та віконниці (ставни, російською) все це лишилося.
6-10.
Катедра (головний собор Лугано) Святого Лоренцо.
11.
Потім була фреска у церкві Chiesa di Santa Maria degli Angeli.
12.
Концентрація храмів дуже висока. І попри неділю всередині було порожньо.
13.
Є навіть і наша церква.
14.
Храм з видом на озеро.
15.
Клімат у Лугано морський і майже субтропічний - зими тут м’які. Про що промовисто говорять ці пальми.
16.
Погода трохи привідкрила тутешні красоти.
17.
У нас казали, що чорний сніг через торфові котельні. Схоже тут вони теж є. :D
18.
Пластик разом з іншим сміттям через потічки потравляє у озеро.
19.
Такого у центрі міста у Білорусі ви не побачите - там же на кожному кроці міліціонер!
20.
Яхти, катери та човники - все це одні з хоббі багатіїв.
21.
З такого ракурсу Венецію нагадує.
22.
По озеру курсує пором. Але то не був засіб транспорту, а прогулянковий і тому годі було сподіватися на демократичні ціни. З доступного там - еспресо у Бургер Кінґ за 1 франк (їхню валюту ми навіть не міняли). Про ціни у ресторані я помовчу.
23.
Можна взяти газету почитати
24.
Пакети для псячого лайна. У Тернополі кілька років тому такі теж з’явилися, але ідея не прижилася. Треба щоб суспільство було морально готове.
25.
Стильно зроблена автостанція у центрі міста.
26.
Електрозаправка на Набережній.
27.
Дефібрилятор для раптової зупинці серця. У випадках, коли між життям і смертю всього лише п'ять хвилин, врятувати людину за допомогою цього апарату може будь-хто - не обов'язково лікар, необхідно пам'ятати лише про безпеку.
28.
І ще для мене показник розвитку країни - громадські туалети. Не платні чи безкоштовні у туристичних місцях, а звичайні які зроблені для себе ж. В один з таких я зайшов на комунальному кладовищі. Папір, мило, гаряча вода.
29.
А ще у Лугано не обійшлося без «класики»: годинників та швейцарського ножа.
30-32.
І за торговельною маркою магазину кількох магазинів у місті можна визначити які гроші тут крутяться.
33.
Всі мої закордонні подорожі у одній публікації
Всі мої подорожі Україною