В останню подорож вирішили пожити на широку ногу, хоч, і як та Попелюшка - на кілька годин . Тому замість типової ночівлі у друзів, хостелі чи на заправці (а були і такі екстремальні моменти) поселилися у готелі.
За два місяці за поїздки при пошуку натрапив на вигідну пропозицію - номер у готелі 4* у центрі Риги замість 59 євро пропонували за 43 євро.
1.
І це при тому, що у хостелі довелося б викласти не менше 10-15 євро з людини, а тут такий комфорт ще зі шведським столом та власним санвузлом!
При заселені попросили лише паспорт. 100% оплати треба було зробити на місці.
- Чи можу я попросити вас розрахуватися зараз? - спитали на рецепції.
2.
Після нам видали ключ-картку. Як в «Орлі і решці»!
3.
Виявилося, що в чипі міститься інформація про наш візит. Коли вийде оплачений час, то двері просто не відкриються. Окрім того, картка слугувала своєрідним рубильником. Якщо її не вставиш, то світло і електроприбори у номері не будуть працювати.
4.
Номер виявися таким сам як і на фото: затишні настільні торшери, велике ліжко з м’якою білизною та робочим столом.
5-7.
Окрім того до наших послуг - сейф та телевізор. Останній показував 15 програм різними мовами: англійською, латиською, іспанською, італійською, французькою, німецькою і, звичайно ж, російською.
Деталі вказували на рівень готелю: конверт, ручка, пакет чи навіть губка для взуття були з лого.
8.
Пригадуєте з фільмів?
9.
Окремо виділю санвузол. Підлога з підігрівом, кілька рушників та флакони з рідким милом та шампунем. Єдине, чого не вистачало - так це фірмових халатів, які так часто крадуть з готелів.
10-12.
Приємним бонусом стала наявність мінібару, який ми використали як холодильник.
13-14.
Так, так! Де ж це ввечері зберігати класику?
15.
Наступного ранку на нас чекав сніданок. Ніхто не перевіряв чи є ми постояльцями готелю чи ні. В одній із серій «Орла та решки» Регіна навіть зі 100 доларами пробралася у подібний ресторан 5-зіркового готелю.
Вибір був добрий і тому ми на повну насолодилися шведським столом і спробувати всього по трохи, аби наїстися на цілий день.
16-17.
Коли виселялися, то єдине, про що спитали, чи пили ми щось з мінібару. Все було розраховано на власну чесність. Дуже гарний досвід і купа вражень!