(Untitled)

[vladatim]

Ушла от мужа на другую кровать.

Comments

[mother_in_hood]

я тоже после ссор стелю отдельно (( и это не как наказание, это потому что по- другому не могу.

[megaseraya]

Я для себя поняла, что не умею обижаться (5 минут не считается). И перестала стараться это делать в 'воспитательных" целях. И не нравится мне быть не в лажах с мужем, тратить время на болтовню. Каждый делает что может для отношений. Проговариваю свои чувства, но доге разговоры случаются все реже.
Не нужно ничего доказывать кому-то. Только себе. Если ьебя обвиняют в том что ты не делала, просто ответь что это не так и всё. Делай что можешь, не изнуряя себя. И главное не чувствуй себя виноватой, а то муж так и будет тебя таковой считать.
Ещё часто вспоминаю Катинв слова. Женщина должна говорить, что она делает для мужа, а мужчина, что будет делать. Я пользуюсь: я таои вещи постирала, я тебе кофе сделала, Я тебе голову рочухала :)

[ext_1767011]

В мені раніше тоже було багато проблем, які виникали через стосунки з татом. І через образу на нього я підсвідомо "пресувала" Влада. Як це все закінчилося - віддаленням від батьків. я дууууже віддалилася, з татом по телефону не спілкувалася зовсім,роками, з мамою раз на тиждень. така віддаленість допомогла мені відчути свою самостійність,я можу без них. ми перші два роки сімейного життя отримували гроші від батьків, потім відмовилися (це мені здається найважливішим кроком до визнання батьками нашоі самостійності). ну і потім вони приізджалидо нас на вінчання,хрестини Свята і самі вжже говорили які ми дорослі, самодостатні і тп. Фінішом було те, що я подзвонила якось до тата і сказала, щохочу більше його уваги, що я його донька і заслуговую на прояви любові. Він знає, що я подорослішала, я сама управляю своім житттям, що у нас міцна сім'я, знає, щоя простила йому тупість у вихованні, пофігізм. і я правді все простила, відпустила. Тепер простохочу щоб мене любили і говорю про це прямо. І в результаті пропрацювання стосунків з татом