Життя
Зустрівся вираз "поки від сусідів смердить в ліфті, сорі, я маю право курити на своєму балконі". Власне, конкретні порушення не мають значення, я його взяв просто як ілюстрацію принципу, який мені дуже часто зустрічається в житті - "якщо хтось робить таке, то чому я не маю права робити таке".
Ознайомлюйтесь, панове, з давно відомою теорією.
Теорія розбитих вікон - теорія, сформульована Джеймсом Вілсоном та Джорджем Келлінгом у 1982 році. Згідно даної теорії, якщо хтось розбив скло в будинку і ніхто не вставив нове, то незабаром жодного цілого вікна в цьому будинку не залишиться, а потім почнеться мародерство. Іншими словами, явні ознаки безладу і недотримання людьми прийнятих норм поведінки провокують оточуючих теж забути про правила. В результаті виникає ланцюгова реакція і «пристойний» міський район може швидко перетворитися на клоаку, де людям страшно виходити на вулицю.
Соціологами Гронінгенського університету (Нідерланди) було проведено шість експериментів з перевірки істинності теорії розбитих вікон
Експеримент 1
Перший експеримент проводили на вулиці, де багато магазинів - біля стіни будинку, де гронінгенці, приїжджаючи за покупками, паркують свої велосипеди. Біля цієї стіни стояв яскравий знак, що забороняє малювати на стінах. Спочатку стіна була чистою. Експериментатори повісили на кермо кожного велосипеда (всього велосипеда було 77) папірець зі словами «Бажаємо всім щасливих свят!» з логотипом неіснуючого магазину спортивних товарів. Заховавшись в затишному куточку, дослідники стали спостерігати за діями велосипедистів. На вулиці не було урн, тому людина могла або кинути папірець на землю, або повісити на інший велосипед, або взяти з собою, щоб викинути пізніше. Перші два варіанти розглядалися як порушення прийнятих норм, третій - як їх дотримання.
З 77 велосипедистів лише 25 (33%) повелися некультурно. Потім експеримент повторили, при такій же погоді і в той же час дня, попередньо розмальовані стіну беззмістовними малюнками. На цей раз насмітили 53 особи з 77 (69%). Виявлена відмінність має високий ступінь статистичної значимості. Таким чином, порушення заборони малювати на стінах виявилося серйозним стимулом, що провокує людей порушувати інше загальноприйняте правило - не смітити на вулицях.
Експеримент 2
Другий експеримент мав показати,чи справедлива теорія розбитих вікон тільки для загальноприйнятих норм, чи її дія поширюється також і на локальні правила, встановлені для якоїсь конкретної ситуації або місця. Дослідники перегородили головний вхід на автомобільну парковку парканом, в якому, проте, була залишена широка щілина. Поруч з нею повісили знак «Вхід заборонений, обхід 200 м праворуч», а також оголошення «Забороняється пристібати велосипеди до паркана». Досвід знову проводили у двох варіантах: «порядок дотриманий» і «порядок порушений». У першому випадку в метрі від огорожі стояли чотири велосипеда, явно до нього не пристебнуті. У другому випадку ті ж велосипеди пристебнули до паркана. З затишного місця експериментатори спостерігали, як поведуть себе громадяни, які прийшли за своїми автомобілями: підуть обходити паркан або пролізуть у дірку. Результат виявився позитивним: у ситуації «порядок дотриманий» у дірку пролізли тільки 27% автовласників, а в ситуації «порядок порушений» - 82%.
Експеримент 3
Третій експеримент проводили в підземній парковці біля супермаркету, де висіло велике і добре помітне оголошення «Будь ласка, повертайте взяті з магазину візки». У ситуації «порядок дотриманий» на парковці не було візків, в ситуації «порядок порушений» там знаходилися чотири візки. Їх ручки дослідники завбачливо ізмазалі мазутом, щоб у відвідувачів не виникло бажання ними скористатися. До машин прикріплювали такі ж папірці, як у першому експерименті. Результат вийшов аналогічний: у першій ситуації кинули папірець на землю 30% водіїв, у другій - 58%.
Експеримент 4
Четвертий експеримент нагадував перший, з тією різницею, що ознаки «порушення норм іншими людьми» були тепер не візуальні, а звукові. У Нідерландах закон забороняє використання петард і феєрверків у передноворічні тижні. Виявилося, що велосипедисти набагато частіше кидають папірці на землю, якщо чують звук петарди.
Експерименти 5 і 6
У п'ятому та шостому експериментах людей провокували на дрібну крадіжку. З поштової скриньки стирчав конверт з прозорим віконцем, в яке виразно проглядала купюра в 5 євро. Експериментатори стежили за людьми, які проходили повз скриньку, підраховуючи число крадіжок. В ситуації «порядок дотриманий» поштовий ящик був чистий і сміття навколо не було. У ситуації «порядок порушений» ящик був розмальований безглуздими графіті (експеримент 5), або довкола валялося сміття (експеримент 6). У ситуації «порядок дотриманий» тільки 13% перехожих (з 71) присвоїли конверт. Однак з розмальованої скриньки конверт вкрали 27% перехожих (із 60), а розкидане сміття спровокувало на крадіжку 25% людей (з 72).
Отож кожного разу, коли ви щось робите подібне вважаючи "раз всі так, то чому я не маю права" - щоб знали, вся країна борсається в лайні конкретно через вас.
Ознайомлюйтесь, панове, з давно відомою теорією.
Теорія розбитих вікон - теорія, сформульована Джеймсом Вілсоном та Джорджем Келлінгом у 1982 році. Згідно даної теорії, якщо хтось розбив скло в будинку і ніхто не вставив нове, то незабаром жодного цілого вікна в цьому будинку не залишиться, а потім почнеться мародерство. Іншими словами, явні ознаки безладу і недотримання людьми прийнятих норм поведінки провокують оточуючих теж забути про правила. В результаті виникає ланцюгова реакція і «пристойний» міський район може швидко перетворитися на клоаку, де людям страшно виходити на вулицю.
Соціологами Гронінгенського університету (Нідерланди) було проведено шість експериментів з перевірки істинності теорії розбитих вікон
Експеримент 1
Перший експеримент проводили на вулиці, де багато магазинів - біля стіни будинку, де гронінгенці, приїжджаючи за покупками, паркують свої велосипеди. Біля цієї стіни стояв яскравий знак, що забороняє малювати на стінах. Спочатку стіна була чистою. Експериментатори повісили на кермо кожного велосипеда (всього велосипеда було 77) папірець зі словами «Бажаємо всім щасливих свят!» з логотипом неіснуючого магазину спортивних товарів. Заховавшись в затишному куточку, дослідники стали спостерігати за діями велосипедистів. На вулиці не було урн, тому людина могла або кинути папірець на землю, або повісити на інший велосипед, або взяти з собою, щоб викинути пізніше. Перші два варіанти розглядалися як порушення прийнятих норм, третій - як їх дотримання.
З 77 велосипедистів лише 25 (33%) повелися некультурно. Потім експеримент повторили, при такій же погоді і в той же час дня, попередньо розмальовані стіну беззмістовними малюнками. На цей раз насмітили 53 особи з 77 (69%). Виявлена відмінність має високий ступінь статистичної значимості. Таким чином, порушення заборони малювати на стінах виявилося серйозним стимулом, що провокує людей порушувати інше загальноприйняте правило - не смітити на вулицях.
Експеримент 2
Другий експеримент мав показати,чи справедлива теорія розбитих вікон тільки для загальноприйнятих норм, чи її дія поширюється також і на локальні правила, встановлені для якоїсь конкретної ситуації або місця. Дослідники перегородили головний вхід на автомобільну парковку парканом, в якому, проте, була залишена широка щілина. Поруч з нею повісили знак «Вхід заборонений, обхід 200 м праворуч», а також оголошення «Забороняється пристібати велосипеди до паркана». Досвід знову проводили у двох варіантах: «порядок дотриманий» і «порядок порушений». У першому випадку в метрі від огорожі стояли чотири велосипеда, явно до нього не пристебнуті. У другому випадку ті ж велосипеди пристебнули до паркана. З затишного місця експериментатори спостерігали, як поведуть себе громадяни, які прийшли за своїми автомобілями: підуть обходити паркан або пролізуть у дірку. Результат виявився позитивним: у ситуації «порядок дотриманий» у дірку пролізли тільки 27% автовласників, а в ситуації «порядок порушений» - 82%.
Експеримент 3
Третій експеримент проводили в підземній парковці біля супермаркету, де висіло велике і добре помітне оголошення «Будь ласка, повертайте взяті з магазину візки». У ситуації «порядок дотриманий» на парковці не було візків, в ситуації «порядок порушений» там знаходилися чотири візки. Їх ручки дослідники завбачливо ізмазалі мазутом, щоб у відвідувачів не виникло бажання ними скористатися. До машин прикріплювали такі ж папірці, як у першому експерименті. Результат вийшов аналогічний: у першій ситуації кинули папірець на землю 30% водіїв, у другій - 58%.
Експеримент 4
Четвертий експеримент нагадував перший, з тією різницею, що ознаки «порушення норм іншими людьми» були тепер не візуальні, а звукові. У Нідерландах закон забороняє використання петард і феєрверків у передноворічні тижні. Виявилося, що велосипедисти набагато частіше кидають папірці на землю, якщо чують звук петарди.
Експерименти 5 і 6
У п'ятому та шостому експериментах людей провокували на дрібну крадіжку. З поштової скриньки стирчав конверт з прозорим віконцем, в яке виразно проглядала купюра в 5 євро. Експериментатори стежили за людьми, які проходили повз скриньку, підраховуючи число крадіжок. В ситуації «порядок дотриманий» поштовий ящик був чистий і сміття навколо не було. У ситуації «порядок порушений» ящик був розмальований безглуздими графіті (експеримент 5), або довкола валялося сміття (експеримент 6). У ситуації «порядок дотриманий» тільки 13% перехожих (з 71) присвоїли конверт. Однак з розмальованої скриньки конверт вкрали 27% перехожих (із 60), а розкидане сміття спровокувало на крадіжку 25% людей (з 72).
Отож кожного разу, коли ви щось робите подібне вважаючи "раз всі так, то чому я не маю права" - щоб знали, вся країна борсається в лайні конкретно через вас.