3.02.2014 або про самоповагу

[vivagor]

    Україна розколота. Цей козир завжди використовують антиукраїнські сили, якщо справи йдуть за невигідним для них сценарієм. Розкол поки що віртуальний, але традиція змушує замислитись. З цим треба щось робити, інакше увійде у звичку, а там і до реальних дій недалеко. Наразі лінія термінатора співпадає з межею самоповаги. Тобто, є територія, де

Comments

[slipa_ol]

маю схожі думки, але землею поступатись вважаю зайвим. прививати треба тепер замість уркаганської психології нормальну, головне щоб була для цього можливість, а це вже більш складне питання.

[vivagor]

Я теж так вважав. Довго вважав, два десятки років. Але тепер бачу, що марно. Словами це не виправити. Потрібні справи. Тобто, треба щоб одна частина України продемонструвала - хто кого насправді годує, де краще, де існує справедливість і т.п. Але для цього потрібно жити окремо, бо упороті совки завжди будуть вважати, що це - за їхній рахунок.

[slipa_ol]

справа в тому, що за ці 20 років для виправлення з боку держави нічого не робилось, а навпаки.

[vivagor]

Дати ще один шанс - будь-ласка. Але маю побоювання, як би це не виявилося катастрофічною помилкою. Бо кожна дія матиме протидію. Нічого не діятиме, жодні слова не доходитимуть. Їх просто перебріхуватимуть, перекручуватимуть, а там і РФ підживлюватиме розбрат. Єдине - тільки власний приклад, але він кращий буде в автономних умовах, щоб претензій не було: "а це за наші гроші, а в Росії се одно краще". Треба пам'ятати: "скільки вовка не годуй, він се одно у ліс дивитиметься".

[toprunner]

Сильно написано. Але боюсь, в разі повномаштабного збройного конфлікту і розділу країни, Росія втрутиться і кордон ляже значно західніше Києва. Бо Заходу ми потрібні набагато менше, ніж імперській Москві. Підтримка Європи-США скоріше за все буде лише мороальною, а російська - дуже матеріальною, в т.ч. добровольцями, що воюватимуть на чужій землі.
Тож, сподіваймося на мирне вирішення протистояння.

[vivagor]

У разі пошуку компромісу нічого доброго не вийде - доведено Ющенком. Він порозумівся з олігархами Сходу і що? А нічого, реформи їх не цікавили, а еволюційних змін не витримав ні ішак, ні падішах, ні Насреддин. Приклад Чехії і Словаччини - найкращий з точки зору цивілізованого розлучення. У цьому разі РФ нікуди не вторгнеться. Не буде приводу. А якщо усе залишити як є, то треба готуватися до довгої і затяжної політичної боротьби. І це знову розтягнеться бозна на скільки років і з невідомим результатом, бо Донбас і Крим це - баласт.

[toprunner]

Чехо-словацького варіанту не буде - ми не чехи і словаки. В разі розколу сильніша сторона визначатиме де буде проходити кордон.
Не думаю, що РФ саме "офіційно вторгатиметься" - вона ж гарант "недоторканості кордонів", але зброю і "добровольців" постачатиме дуже інтенсивно. З іншого боку, заклики Жиріновського "ввести війська для захисту росіян" російьске суспільство також підтримує, а історія показує, що для вторгнення досить провокації. Вся надія на своєчасне втручання заходу (воно вже відбувається) і мирне розв"язання конфлікту.

[vivagor]

Цей конфлікт, безумовно, треба розв'язати мирним шляхом. Усе краще вирішувати мирно. Але що далі? Схід знову сичатиме, нагнітатиме інформаційну істерію, творитиме саботаж і т.п. А місцевих, більш-менш авторитетних і чесних, лояльних до України і професійних - поставити там на ключові пости - обмаль. І на кого спиратися у питаннях люстрації та чистки? Знову доведеться йти на компроміси. А компроміс це бомба сповільненої дії. Звісно, мені не хочеться, щоб Україна розпалася! Звісно, я такий би, щоб навпаки - повернув би у склад України деякі наші історичні та етнічні землі. Але треба виходити з реалій.

[baxbanny]

До війни не дойде, так і будемо з ціми "савєцкімі" жити, що тут робити. Не одні ми такі - у 90-х північ Італії хотів відділитися від півдня, нічого не вийшло(Проблема в тім, що в Україні присутній великий капітал і йому не вигідно розпад країни. У ХІХ сторіччі німці жили в різних державах, і все їх влаштовувало, але капіталу знадобилась велика Німеччина. Навіть у Польші немає великого капіталу і голос людини значить більше ніж тут( та і як ділити - Харків одне, а Слобожанщина інше, північ Луганщини також.

[vivagor]

За Італію - вперше чую таке. А от щодо Польщі - ситуація така сама. У Польщі стільки ж мільярдерів, як і в Україні. )))
Я не закликаю до розподілу - Боже збав! Мені теж не хочеться опинитися серед янучарів. Я просто маю таку думку, що у разі поглиблення кризи і неможливості співіснування, найкращий варіант - референдум і мирне розлучення. Тобто, щоб усе було цивілізовано і без втручання окупаційних сил з Росії. Але якщо збереження цілісності держави буде мати велику підтримку - звісно, я тільки "за". Але ж справа у тім, що з нашими (!) східними упоротими совками таке існування буде нагадувати тортури.

[baxbanny]

Досить гучна була справа в Італії, зараз не згадують, щоб не провокувати.
Я навіть цікавився у італійців, було таке, але все скінчилось швидко. Ось таке: http://ru.wikipedia.org/wiki/Падания
http://italia-ru.com/forums/2011/09/12/padaniya-verso-terroni
Головне зараз усунути донецьких і запобігти поверненню в майбутньому, а донбасяни будуть бурчати, клацати зубами, але робити нічого не будуть. Перевиховати неможливо, знайома живе в Латвії, непогано живе, але лає Євросоюз і подумки з Янеком. Я їй казав, добре що у вас нема права голосу, бо ви б вибрали таке саме лайно, інакше не можете))

[vivagor]

Те, що донбасяни добровільно нікуди не рипнуться - однозначно. Це доведено усією історією Донбасу. Вони навіть з німцями у 2 світову не дуже воювали, попри усю радянську пропаганду на цю тему.
А от штучно з наших земляків що завгодно зліпити можна. І тут головне - не дозволити "ліпити".
Посилання зараз почитаю, дякую.

[le_o_nid]

З твого дозволу закину собі на фб.

[vivagor]

Кидай. Ментальний розкол - це факт, його нікуди не дінеш. З цим треба щось робити.