Я п"ять років був не просто активним жж-юзером, але й пропагандистом Живого Журналу як вільного й зручного місця для пошуку вражень і новин.
Але в певний момент з"явилося відчуття, що пишеш у порожнечу.
Плюс ці путінські гобліни, які керують жж, навмисно і механічно - бо це сталося в один день - опустили мій блог на більше ніж десять тисяч позицій вниз в рейтингу блогів (сьогодні він, приміром, 16120 - при понад 2300 френдах, причому вище мене "суперпопулярні" блоги з 90-200 читачами).
З одного боку, мені пофіг російські рейтинги - я пишу українською і увага російських юзерів, за малим винятком, мені непотрібна. Але, як кажуть, "осадочек остался".
Останній рік я тут залишався більше читачем - до багатьох блогів друзів і френдів призвичаївся, і звик отримувати певну інформацію тут.
Пишу ж давно і часто в фейсбуці -
https://www.facebook.com/vakhtang.kipiani Відразу попереджаю - 5-тисячна квота там заповнена і я не можу додати всіх, хто просить про це. Але знайомих і френдів по жж - само собою, приєднаю - вкажіть тільки свій нік тут.
В Фейсбуці я маю ще три сторінки:
"Історична правда" -
https://www.facebook.com/istpravda "Владометр" -
https://www.facebook.com/vladometr і власний фан-пейдж, де немає обмежень на кількість френдів, -
https://www.facebook.com/vaxo.kipiani Хто з друзів має екаунти там - озивайтесь;)
Отаке. Писати тут далі навряд чи буду. Архів блогу залишається - ні закривати, ні знищувати його не буду.
Всіх, хто мною зафренджений, читатиму й надалі. Якщо, звісно, жж не помре тихою смертю, на що схоже.