Татри
1.
Та́три (слов., пол. Tatry), найвища частина Карпатських гір, загальною площею 785 км², 610 км² (бл. 75%) з яких розташовані на території Словаччини і 175 км² (бл. 25%) - Польщі. Довжина гірського пасма по прямій - 53 км, вздовж головного хребта - близько 80 км.
Найвища точка - гора Герлаховський штит, 2655 м, розташований на Словацькій території. Найвища точка на польській території - гора Риси. Загалом Татри нараховують 25 піків вище 2500 м.
Одна з мої давніх мандрівницьких мрій здійснилась - я побачив на власні очі Татри. Пропоную до перегляду декілька фото із травневої подорожі частиною польських гір.
2.
Від туристів часто можна почути : Татри - як бюджетна альтернатива Альпам. Цілком погоджуюсь із даним твердженням. Спробую згадати нашу логістику та її бюджет (Львів-Закопане).
Виїзд із Львова електричкою Львів - Мостиська (станція Держкордон) о 5.17 , ціна 11 грн - пішки дійшли до пішого переходу через кордон - у 9,35 автобусом до Перемишля (ціна 2,75 злотих - на момент мандрівки курс 1:4) - на залізничному вокзалі придбали квитки до Кракова (45 злотих) - автобусом в Закопане із Кракова (15 злотих). Отже, приблизно 300 грн обходиться дорога в одну сторону (можна проїхати і дешевше, ну і зрозуміло, що дорожче : ) по часу у 19 год ми були вже в Закопаному - популярному курорті одній з точок старту туристичних маршрутів по Татрах.
3.
Наступного дня заради економії сил та часу вирішили скористатись канатною дорогою PKL Kuźnice - górna stacja Kasprowy Wierch для набору висоти.
4.
канатна дорога PKL Kuźnice - górna stacja Kasprowy Wierch
5.
górna stacja Kasprowy Wierch
Крім верхньої станції канатки на вершині також розміщена метеостанція на Каспровому Верху
6.
Погодка ніби непогана, навколо незвичні для ока краєвиди та невідомі гори
7.
Kasprowy Wierch, górna stacja Kasprowy Wierch, метеостанція та гора Ґєвонт (Giewont)
8.
Внизу видно багацько озер різної величини
9.
гора Каспровий Верх (Kasprowy Wierch)
Звідси рукою подати до сусідньої Словаччини
10.
Нас вразила словацька гора Kriváň (2495 m) ( ми між собою назвали її Матерхорном :)
11.
Kriváň (2495 m)
Одна з культових для поляків вершин - Ґєвонт
12.
Ґєвонт (Giewont)
Яшмой, золотом, опалом
Догорал костёр в горах.
Это витязи судили
О походах, о делах!
Их заслушался и месяц,
Что проник на небосклон.
Звёзды ласково смеялись,
Очарован, вдохновлён
Я смотрел на тихий вечер,
Я задумался тогда
Об одной красивой саге,
Что народ сложил в века.
Есть легенда, что в горах
Войско сладким сном томится.
Это храбрые солдаты,
Что сумели отличиться,
Когда Польшею Великой
Правил храбрый Болеслав.
Словно солнца свет лучистый,
В молодых горел сердцах!
Если станут дни суровы,
Если будет вдруг война,
То отверзнутся засовы,
Вспрянет сила ото сна!
Выйдут воины на битву
За Отчизну постоять.
Знамя гордое победы
В небо чистое поднять!
А пока закат пылает
Ярко-огненным рубином,
И гора Гевонт над миром
Вознеслася исполином!
Я люблю в такое время
Помечтать о старине,
И послушать те легенды,
Что родились на Земле.
Их сложил народ когда-то,
И они с тех давних пор,
Словно пышные агаты,
Манят дивной красотой!
Иван Мамонтов
Але нам сьогодні в іншому напрямку - на гору Свініца (Swinica (2301 m )
13.
Swinica (2301 m )
14.
Людина й гора
15.
Сходи в небо
Незважаючи на те, що тільки початок туристичного сезону, у цьому районі багатолюдно (думаю, що причиною тому є відносна легкість добирання на підйомниках)
16.
Тріо
17.
Скайранер
18.
Рухаємось у напрямку Свініци
19.
Туристичні маршрути в Татрах мають маркування та облаштовані дороговказами. За наявності карти та голови на плечах заблудитись практично неможливо.
20.
Але завжди слід бути обережними - гори тут зовсім не прості.
21.
Нам вдалось вилізти тільки на передвершину Swinica, дальше пересування було б можливим тільки за наявності необхідного спорядження та певних навиків. Так як ми на цей рах не планували "хардкору" вирішили повертати на ночівлю в схроніско (туристичний притулок) Мурованєц (Murowaniec)
22.
Road to Swinica
23.
Swinica
Як компенсація за невдачу із вершиною гори - знайомство із зовсім небоязкими представниками місцевої фауни
24.
25.
Хто швидше забіжить на гору :)
26.
Гірською серпантинною дорогою почали спуск в долину із озерами та місцем ночівлі
27.
28.
29.
Милуючись навколишньою красою дійшли до туристичного притулку (схроніска) Мурованєц (Murowaniec) де й поселились за 40 злотих з чоловіка на нічліг. Слід сказати, що умови тут (як для гір ) просто шикарні : гаряча вода, душ, туалет, бар та їдальня, сушарка для одягу (такі умови були практично у всіх схронісках де нам вдалось побувати), WiFi. Ввечері ми навіть мали змогу насолоджуватись живим джаз-бендом який давав бесплатний сейшн для постояльців.
30.
Мурованєц (Murowaniec)
"Нє, так ми в гори ще не ходили! - видихаємо здивовано. На сцені грає джаз-бенд, в келиху піниться холодне пиво, антураж, як у звичайному міському пабі, але навколо одні лиш гори. Це була наша перша ніч у гірському притулку в польських Татрах. Тут навіть наявність гарячого душу вражала, що вже казати про вечірній концерт." Уляна Куйдич так описує свої враження
31.
Джаз-сейшн
32.
Наші спальні місця
33.
Ранковий вид із вікна
34.
Європа, або про рівень екологічної свідомості Даунецька республіка, давай, дасвідянья!
Наступного дня ми вирішили спробувати одну авантюру. Через перевал Заврат (Zawrat) перейти в Долину П'яти Ставів (зразу скажу, невдало)
Стежина до Чорного ставу (Czarny Staw Gasienicowy) була дуже мальовничою
35.
Дорога до Чорного ставу (Czarny Staw Gasienicowy)
Навколо височіли скелясті гори
36.
37.
Місцеві мешканці
38.
Фотополювання
Чорний став вразив нас своїми розмірами та красою. Перепочили та перекусили тут.
39.
Високогірне озеро на висоті 1620 м н.р.м., розмір: 666 x 424 м, максимальна глубина : 51 м
40.
Кидаємо прощальний погляд на озеро та починаємо підйом на перевал Заврат
41.
Чим вище піднімаємся тим більше розуміємо, що без "раків" (так поляки називають кішки) нам далі нічого рробити. А на додачу починається дощ :(
42.
Заврат (Zawrat
43.
Схема розміщення перевалу Заврат
У супроводі дощу повертаємо назад до схроніска Мурованєц де будемо радитись про план подальших дій.
44.
Вище хмар
45.
У схроніску трохи почекали , сподіваючись, що дощ вщухне. Марно. Глянули в мапу і вирішили йти в схроніско в долині Розтоки (Schronisko w Dolinie Roztoki )
46.
Генштаб
Дорога була нудною , в основному через ліс із постійною бовтанкою вверх - вниз. Ну і дощ лив без перестанку.
47.
Коли прийшли до схроніска, то зрозуміли всі переваги такого місця : тепла кімната, окрема сушарня для одягу та речей ну і пиво (нам тут зробили скидку 5 злотих за ночівлю , або через те, що ми українці або через наше членство у Туристичному Товаристві Карпатські Стежки :)
48.
Schronisko w Dolinie Roztoki
49.
Попереджувальна інформація, не про раків :) Без раків на майські йти у Татри до сраки (с)
Просушка, приготування вечері на туристичній кухні (у всіх схорнісках була така опція), пиво і спати. Завтра нас чекає перехід в Долину П'яти Ставів (Dolinа Pięciu Stawów)
Поруч із мостом м над річкою Розтока (Potok Roztoka) є стодвадцятиметровий каскад водоспадів Міцкевича (Wodogrzmoty Mickiewicza) ( названий так в пам’ять перевезення на батьківщину праху класика польської літератури Адама Міцкевича).
50.
середній із трьох водоспадів Міцкевича
51.
Дорога кличе
52.
53.
Внизу весна
Чим вище тим більше снігу
54.
На Wielki Staw Polski (Великий Став Польський, Долина П'яти Ставів ) взагалі зима
55.
Wielki Staw Polski (Великий Став Польський, Долина П'яти Ставів )
Заселились у Schronisko Górskie PTTK w Dolinie Pięciu Stawów і пішли гуляти ставами
56.
57.
58.
59.
60.
61.
Wielki Staw Polski (Великий Став Польський
62.
63.
Schronisko Górskie PTTK w Dolinie Pięciu Stawów сподобалось найбільше з усіх. Бомбезні краєвиди з вікна, є де погуляти ну і смачна шарлотка :)
63.
У передчутті їжі
64.
Вид із вікна
65.
Оригінальні світильники
66.
Schronisko Górskie PTTK w Dolinie Pięciu Stawów
67.
Orla Baszta в центрі фото (2 177 м) у знаменитому та важкодоступному хребті Orla Perć (English: Eagle's Path)
68.
На сніданок скуштували місцеву шарлотку із горнятком кави, спакували рюкзаки (до речі, якщо бачиш в Татрах туриста із великим рюкзаком - можеш привітатись гаслом Слава Україні :) і вирушили до Морського Ока (Morskie Oko). Дорога йде по гарній гірській стежині із сніговими кулуарами .
67.
Чим вище піднімались , тим прекрасніші види навкруги нам відкривались
68.
Високі Татри
Сонце жарило просто пекельно. Можна і позасмагати :)
69.
Три богатиря :) (фото О. Кравчук)
Нарешті побачили нашу ціль - озеро Морське Око
70.
Морське Око (Morskie Oko) та Високі Татри
Морське Око - одне з найбільших гірських озер Європи; розмір 862 на 566 метрів, глибина 50,8 метра, поверхня води знаходиться на висоті 1395 метрів над рівнем моря
71.
Морське Око - озеро, утворене з талої води сніжників у гірській розщелині льодовикового походження. Складно передати словами велич краєвиду водного плеса, над яким височіє стіна двокілометрових скель. Для наочності: перепад висот між скелею Wielki (2438 метрів; найвища вершина серед тих, які видно одразу з протилежного боку озера) та Морським Оком дорівнює висоті тридцяти трьох дев’ятиповерхових будинків.
72.
У чистій воді Морського Ока (вода прозора на глибину 10-14 метрів) просто біля берега можна побачити пристойного розміру форель. Легенди кажуть, що в озері є і морські створіння, а хід із дна веде аж до самої Адріатики. За соціалізму в Польщі озеро зазнало екологічної катастрофи - певні ділянки дна перетворилися на смітник, від токсинів змінилася флора та фауна. У 1990-х роках Татранський національний парк розпочав широкомасштабну екологічну акцію з очищення дна. Запросили водолазів із Кракова, а згодом виховали місцеву команду пірнальників. Разом з іншим сміттям у 1997 році з дна підняли 40 кілограмів дрібних монет, що їх забобонні туристи кидали у воду. Зараз на Морському Оці живуть дикі качки, які зовсім не бояться туристів. (КТВ)
73.
Влітку за доброї погоди Морське Око відвідують до трьох тисяч осіб у день (близько мільйона за рік). І слід віддати належне працівникам парку - щодва кілометри розташовані біотуалети, лави для втомлених та ще частіше - смітники. Сміття майже немає, а берег озера щодня прибирають.
74.
На північному березі стоїть однойменний із озером притулок, побудований Татранським Товариством у 1907-1908 роках. В кінці минулого століття його капітально відремонтували, добудували ще триповерховий готель на 32 місця із три-, чотири-, п’яти- та шестимісними номерами. Обидва будинки витримані в народному «ґуральському» (місцевому) архітектурному стилі, а інтер’єр оздоблений художніми фотографіями околиць, знаних світових вершин (дарунки альпіністів, що тренуються тут взимку) та фоторепортажем про те, як у 1997 році Морське Око відвідав Іоанн Павло II. Також є бар та ресторан із самообслуговуванням, де, незважаючи на шалену кількість відвідувачів, їсти вам подадуть за якихось десять хвилин.
75.
Схроніско
Ми зварили смачний суп із води Морського Ока та здійснили священну кору навколо озера :) Вперше в своєму житті мав змогу спостерігати лавини які безперестанку сходили зіз навколишніх крутих схилів.
Хлопці ще захотіли збігати на Чорний Став під Рисами
Чорний Став під Рисами - озеро на висоті 1583 метри, розмір 578 на 444 метри, глибина 76 метрів, прозорість на глибину 16-17 метрів.
Морське Око - наша кінцева точка маршруту. Похід завершено, далі ногами вниз по чудовій асфальтованій дорозі (рух автотранспорту заборонено бо шлях проходить Татранським національним парком (Tatrański Park Narodowy), зокрема і повз самісінький кордон зі Словаччиною) приблизно 10 км до автобусної стоянки в Палениці Білчанській (Palenica Białczańskа) звідки вже курсують маршрутки до Закопане.
76.
Для лінивих і для тих в кого є багато злотих :) можна пересісти на п’ятнадцятимісну кінську бричку яка довезе вас від зупинки в Палениці Білчанській (Palenica Białczańskа) до Морського Ока фото О. Кравчук
Завершилась наша мандрівка, спогадів та вражень море (чудові гори та краєвиди, незвична й досконала туристична інфраструктура, маршрути різної категорії складності, просте транспортне сполучення із даним регіоном ).
Однозначно можна сказати , що я обов'язково повернусь в Татри !
Картина в одному з вікон у Закопане
І замість P.S. від У. Куйдич
Про те, що до українців за кордоном ставляться, як ніколи, привітно, відзначало вже багато мандрівників. Можливо, це самонавіювання, але здавалось, що поляки нам щиро співчувають. По дорозі до Закопаного, та й у самому містечку багато синьо-жовтих прапорів.
У горах багато хто намагався допомогти. В притулку зробили знижку. «Ви звідки?», - питає перехожий. «Україна? А де ночуєте? Ви забронювали місця? Зараз». Ми навіть нічого сказати не встигли, як він зателефонував і забронював нам місця.
Разом з тим, політична ситуація добряче псує настрій нашим західним сусідам. «І що тому Путіну треба? Має таку країну, жили би багато. І їм би було добре, і нам, і всім. Але ні…», - розговорились з поляком на стежці. «Все буде добре», - з оптимізмом відповідаємо йому. Він у відповідь тільки похитує головою і рушає далі своєю дорогою.
Та́три (слов., пол. Tatry), найвища частина Карпатських гір, загальною площею 785 км², 610 км² (бл. 75%) з яких розташовані на території Словаччини і 175 км² (бл. 25%) - Польщі. Довжина гірського пасма по прямій - 53 км, вздовж головного хребта - близько 80 км.
Найвища точка - гора Герлаховський штит, 2655 м, розташований на Словацькій території. Найвища точка на польській території - гора Риси. Загалом Татри нараховують 25 піків вище 2500 м.
Одна з мої давніх мандрівницьких мрій здійснилась - я побачив на власні очі Татри. Пропоную до перегляду декілька фото із травневої подорожі частиною польських гір.
2.
Від туристів часто можна почути : Татри - як бюджетна альтернатива Альпам. Цілком погоджуюсь із даним твердженням. Спробую згадати нашу логістику та її бюджет (Львів-Закопане).
Виїзд із Львова електричкою Львів - Мостиська (станція Держкордон) о 5.17 , ціна 11 грн - пішки дійшли до пішого переходу через кордон - у 9,35 автобусом до Перемишля (ціна 2,75 злотих - на момент мандрівки курс 1:4) - на залізничному вокзалі придбали квитки до Кракова (45 злотих) - автобусом в Закопане із Кракова (15 злотих). Отже, приблизно 300 грн обходиться дорога в одну сторону (можна проїхати і дешевше, ну і зрозуміло, що дорожче : ) по часу у 19 год ми були вже в Закопаному - популярному курорті одній з точок старту туристичних маршрутів по Татрах.
3.
Наступного дня заради економії сил та часу вирішили скористатись канатною дорогою PKL Kuźnice - górna stacja Kasprowy Wierch для набору висоти.
4.
канатна дорога PKL Kuźnice - górna stacja Kasprowy Wierch
5.
górna stacja Kasprowy Wierch
Крім верхньої станції канатки на вершині також розміщена метеостанція на Каспровому Верху
6.
Погодка ніби непогана, навколо незвичні для ока краєвиди та невідомі гори
7.
Kasprowy Wierch, górna stacja Kasprowy Wierch, метеостанція та гора Ґєвонт (Giewont)
8.
Внизу видно багацько озер різної величини
9.
гора Каспровий Верх (Kasprowy Wierch)
Звідси рукою подати до сусідньої Словаччини
10.
Нас вразила словацька гора Kriváň (2495 m) ( ми між собою назвали її Матерхорном :)
11.
Kriváň (2495 m)
Одна з культових для поляків вершин - Ґєвонт
12.
Ґєвонт (Giewont)
Яшмой, золотом, опалом
Догорал костёр в горах.
Это витязи судили
О походах, о делах!
Их заслушался и месяц,
Что проник на небосклон.
Звёзды ласково смеялись,
Очарован, вдохновлён
Я смотрел на тихий вечер,
Я задумался тогда
Об одной красивой саге,
Что народ сложил в века.
Есть легенда, что в горах
Войско сладким сном томится.
Это храбрые солдаты,
Что сумели отличиться,
Когда Польшею Великой
Правил храбрый Болеслав.
Словно солнца свет лучистый,
В молодых горел сердцах!
Если станут дни суровы,
Если будет вдруг война,
То отверзнутся засовы,
Вспрянет сила ото сна!
Выйдут воины на битву
За Отчизну постоять.
Знамя гордое победы
В небо чистое поднять!
А пока закат пылает
Ярко-огненным рубином,
И гора Гевонт над миром
Вознеслася исполином!
Я люблю в такое время
Помечтать о старине,
И послушать те легенды,
Что родились на Земле.
Их сложил народ когда-то,
И они с тех давних пор,
Словно пышные агаты,
Манят дивной красотой!
Иван Мамонтов
Але нам сьогодні в іншому напрямку - на гору Свініца (Swinica (2301 m )
13.
Swinica (2301 m )
14.
Людина й гора
15.
Сходи в небо
Незважаючи на те, що тільки початок туристичного сезону, у цьому районі багатолюдно (думаю, що причиною тому є відносна легкість добирання на підйомниках)
16.
Тріо
17.
Скайранер
18.
Рухаємось у напрямку Свініци
19.
Туристичні маршрути в Татрах мають маркування та облаштовані дороговказами. За наявності карти та голови на плечах заблудитись практично неможливо.
20.
Але завжди слід бути обережними - гори тут зовсім не прості.
21.
Нам вдалось вилізти тільки на передвершину Swinica, дальше пересування було б можливим тільки за наявності необхідного спорядження та певних навиків. Так як ми на цей рах не планували "хардкору" вирішили повертати на ночівлю в схроніско (туристичний притулок) Мурованєц (Murowaniec)
22.
Road to Swinica
23.
Swinica
Як компенсація за невдачу із вершиною гори - знайомство із зовсім небоязкими представниками місцевої фауни
24.
25.
Хто швидше забіжить на гору :)
26.
Гірською серпантинною дорогою почали спуск в долину із озерами та місцем ночівлі
27.
28.
29.
Милуючись навколишньою красою дійшли до туристичного притулку (схроніска) Мурованєц (Murowaniec) де й поселились за 40 злотих з чоловіка на нічліг. Слід сказати, що умови тут (як для гір ) просто шикарні : гаряча вода, душ, туалет, бар та їдальня, сушарка для одягу (такі умови були практично у всіх схронісках де нам вдалось побувати), WiFi. Ввечері ми навіть мали змогу насолоджуватись живим джаз-бендом який давав бесплатний сейшн для постояльців.
30.
Мурованєц (Murowaniec)
"Нє, так ми в гори ще не ходили! - видихаємо здивовано. На сцені грає джаз-бенд, в келиху піниться холодне пиво, антураж, як у звичайному міському пабі, але навколо одні лиш гори. Це була наша перша ніч у гірському притулку в польських Татрах. Тут навіть наявність гарячого душу вражала, що вже казати про вечірній концерт." Уляна Куйдич так описує свої враження
31.
Джаз-сейшн
32.
Наші спальні місця
33.
Ранковий вид із вікна
34.
Європа, або про рівень екологічної свідомості Даунецька республіка, давай, дасвідянья!
Наступного дня ми вирішили спробувати одну авантюру. Через перевал Заврат (Zawrat) перейти в Долину П'яти Ставів (зразу скажу, невдало)
Стежина до Чорного ставу (Czarny Staw Gasienicowy) була дуже мальовничою
35.
Дорога до Чорного ставу (Czarny Staw Gasienicowy)
Навколо височіли скелясті гори
36.
37.
Місцеві мешканці
38.
Фотополювання
Чорний став вразив нас своїми розмірами та красою. Перепочили та перекусили тут.
39.
Високогірне озеро на висоті 1620 м н.р.м., розмір: 666 x 424 м, максимальна глубина : 51 м
40.
Кидаємо прощальний погляд на озеро та починаємо підйом на перевал Заврат
41.
Чим вище піднімаємся тим більше розуміємо, що без "раків" (так поляки називають кішки) нам далі нічого рробити. А на додачу починається дощ :(
42.
Заврат (Zawrat
43.
Схема розміщення перевалу Заврат
У супроводі дощу повертаємо назад до схроніска Мурованєц де будемо радитись про план подальших дій.
44.
Вище хмар
45.
У схроніску трохи почекали , сподіваючись, що дощ вщухне. Марно. Глянули в мапу і вирішили йти в схроніско в долині Розтоки (Schronisko w Dolinie Roztoki )
46.
Генштаб
Дорога була нудною , в основному через ліс із постійною бовтанкою вверх - вниз. Ну і дощ лив без перестанку.
47.
Коли прийшли до схроніска, то зрозуміли всі переваги такого місця : тепла кімната, окрема сушарня для одягу та речей ну і пиво (нам тут зробили скидку 5 злотих за ночівлю , або через те, що ми українці або через наше членство у Туристичному Товаристві Карпатські Стежки :)
48.
Schronisko w Dolinie Roztoki
49.
Попереджувальна інформація, не про раків :) Без раків на майські йти у Татри до сраки (с)
Просушка, приготування вечері на туристичній кухні (у всіх схорнісках була така опція), пиво і спати. Завтра нас чекає перехід в Долину П'яти Ставів (Dolinа Pięciu Stawów)
Поруч із мостом м над річкою Розтока (Potok Roztoka) є стодвадцятиметровий каскад водоспадів Міцкевича (Wodogrzmoty Mickiewicza) ( названий так в пам’ять перевезення на батьківщину праху класика польської літератури Адама Міцкевича).
50.
середній із трьох водоспадів Міцкевича
51.
Дорога кличе
52.
53.
Внизу весна
Чим вище тим більше снігу
54.
На Wielki Staw Polski (Великий Став Польський, Долина П'яти Ставів ) взагалі зима
55.
Wielki Staw Polski (Великий Став Польський, Долина П'яти Ставів )
Заселились у Schronisko Górskie PTTK w Dolinie Pięciu Stawów і пішли гуляти ставами
56.
57.
58.
59.
60.
61.
Wielki Staw Polski (Великий Став Польський
62.
63.
Schronisko Górskie PTTK w Dolinie Pięciu Stawów сподобалось найбільше з усіх. Бомбезні краєвиди з вікна, є де погуляти ну і смачна шарлотка :)
63.
У передчутті їжі
64.
Вид із вікна
65.
Оригінальні світильники
66.
Schronisko Górskie PTTK w Dolinie Pięciu Stawów
67.
Orla Baszta в центрі фото (2 177 м) у знаменитому та важкодоступному хребті Orla Perć (English: Eagle's Path)
68.
На сніданок скуштували місцеву шарлотку із горнятком кави, спакували рюкзаки (до речі, якщо бачиш в Татрах туриста із великим рюкзаком - можеш привітатись гаслом Слава Україні :) і вирушили до Морського Ока (Morskie Oko). Дорога йде по гарній гірській стежині із сніговими кулуарами .
67.
Чим вище піднімались , тим прекрасніші види навкруги нам відкривались
68.
Високі Татри
Сонце жарило просто пекельно. Можна і позасмагати :)
69.
Три богатиря :) (фото О. Кравчук)
Нарешті побачили нашу ціль - озеро Морське Око
70.
Морське Око (Morskie Oko) та Високі Татри
Морське Око - одне з найбільших гірських озер Європи; розмір 862 на 566 метрів, глибина 50,8 метра, поверхня води знаходиться на висоті 1395 метрів над рівнем моря
71.
Морське Око - озеро, утворене з талої води сніжників у гірській розщелині льодовикового походження. Складно передати словами велич краєвиду водного плеса, над яким височіє стіна двокілометрових скель. Для наочності: перепад висот між скелею Wielki (2438 метрів; найвища вершина серед тих, які видно одразу з протилежного боку озера) та Морським Оком дорівнює висоті тридцяти трьох дев’ятиповерхових будинків.
72.
У чистій воді Морського Ока (вода прозора на глибину 10-14 метрів) просто біля берега можна побачити пристойного розміру форель. Легенди кажуть, що в озері є і морські створіння, а хід із дна веде аж до самої Адріатики. За соціалізму в Польщі озеро зазнало екологічної катастрофи - певні ділянки дна перетворилися на смітник, від токсинів змінилася флора та фауна. У 1990-х роках Татранський національний парк розпочав широкомасштабну екологічну акцію з очищення дна. Запросили водолазів із Кракова, а згодом виховали місцеву команду пірнальників. Разом з іншим сміттям у 1997 році з дна підняли 40 кілограмів дрібних монет, що їх забобонні туристи кидали у воду. Зараз на Морському Оці живуть дикі качки, які зовсім не бояться туристів. (КТВ)
73.
Влітку за доброї погоди Морське Око відвідують до трьох тисяч осіб у день (близько мільйона за рік). І слід віддати належне працівникам парку - щодва кілометри розташовані біотуалети, лави для втомлених та ще частіше - смітники. Сміття майже немає, а берег озера щодня прибирають.
74.
На північному березі стоїть однойменний із озером притулок, побудований Татранським Товариством у 1907-1908 роках. В кінці минулого століття його капітально відремонтували, добудували ще триповерховий готель на 32 місця із три-, чотири-, п’яти- та шестимісними номерами. Обидва будинки витримані в народному «ґуральському» (місцевому) архітектурному стилі, а інтер’єр оздоблений художніми фотографіями околиць, знаних світових вершин (дарунки альпіністів, що тренуються тут взимку) та фоторепортажем про те, як у 1997 році Морське Око відвідав Іоанн Павло II. Також є бар та ресторан із самообслуговуванням, де, незважаючи на шалену кількість відвідувачів, їсти вам подадуть за якихось десять хвилин.
75.
Схроніско
Ми зварили смачний суп із води Морського Ока та здійснили священну кору навколо озера :) Вперше в своєму житті мав змогу спостерігати лавини які безперестанку сходили зіз навколишніх крутих схилів.
You can watch this video on www.livejournal.com
Хлопці ще захотіли збігати на Чорний Став під Рисами
Чорний Став під Рисами - озеро на висоті 1583 метри, розмір 578 на 444 метри, глибина 76 метрів, прозорість на глибину 16-17 метрів.
Морське Око - наша кінцева точка маршруту. Похід завершено, далі ногами вниз по чудовій асфальтованій дорозі (рух автотранспорту заборонено бо шлях проходить Татранським національним парком (Tatrański Park Narodowy), зокрема і повз самісінький кордон зі Словаччиною) приблизно 10 км до автобусної стоянки в Палениці Білчанській (Palenica Białczańskа) звідки вже курсують маршрутки до Закопане.
76.
Для лінивих і для тих в кого є багато злотих :) можна пересісти на п’ятнадцятимісну кінську бричку яка довезе вас від зупинки в Палениці Білчанській (Palenica Białczańskа) до Морського Ока фото О. Кравчук
Завершилась наша мандрівка, спогадів та вражень море (чудові гори та краєвиди, незвична й досконала туристична інфраструктура, маршрути різної категорії складності, просте транспортне сполучення із даним регіоном ).
Однозначно можна сказати , що я обов'язково повернусь в Татри !
Картина в одному з вікон у Закопане
І замість P.S. від У. Куйдич
Про те, що до українців за кордоном ставляться, як ніколи, привітно, відзначало вже багато мандрівників. Можливо, це самонавіювання, але здавалось, що поляки нам щиро співчувають. По дорозі до Закопаного, та й у самому містечку багато синьо-жовтих прапорів.
У горах багато хто намагався допомогти. В притулку зробили знижку. «Ви звідки?», - питає перехожий. «Україна? А де ночуєте? Ви забронювали місця? Зараз». Ми навіть нічого сказати не встигли, як він зателефонував і забронював нам місця.
Разом з тим, політична ситуація добряче псує настрій нашим західним сусідам. «І що тому Путіну треба? Має таку країну, жили би багато. І їм би було добре, і нам, і всім. Але ні…», - розговорились з поляком на стежці. «Все буде добре», - з оптимізмом відповідаємо йому. Він у відповідь тільки похитує головою і рушає далі своєю дорогою.