До бою, товариші, всі по місцях Останній парад наступає, Врагу не здамо ми наш гордий Варяг, Здаватися ми не бажаєм. Ми прапор підняли, дзвенять ланцюги, Що якір з води вибирають, Гармати хижо глядять навкруги, Зловісно весь світ озирають. Від пристані, разом, ми підем у бій, Назустріч долі та смерті, Хай піниться кров"ю, моря прибій, Вітчизна нас кличе померти! Не зрадили боргу наших присяг, Вчинили ми опір запеклий, І став наш відважний і гордий Варяг, Від вибухів чорний мов в пеклі. В агонії б"ються матросів тіла, Від болю та муки нестерпних Сгоряє Варяг майже дотла, Снаряди підносять по мертвих. Прощайте, товариші! З Богом, ура! Ми тонем, але не здаємось, Не знали брати, ми з вами вчора, Що в морі навік зостаємось. Не скаже ні камінь, ні хрест, де лягли Во славу своїй Батьківщині Лиш хвилі морські що над нами ревли Прославлять Варяга донині...
Comments 23
Reply
Reply
( ... )
Reply
Похоже :-)
Reply
Reply
Reply
До бою, товариші, всі по місцях
Останній парад наступає,
Врагу не здамо ми наш гордий Варяг,
Здаватися ми не бажаєм.
Ми прапор підняли, дзвенять ланцюги,
Що якір з води вибирають,
Гармати хижо глядять навкруги,
Зловісно весь світ озирають.
Від пристані, разом, ми підем у бій,
Назустріч долі та смерті,
Хай піниться кров"ю, моря прибій,
Вітчизна нас кличе померти!
Не зрадили боргу наших присяг,
Вчинили ми опір запеклий,
І став наш відважний і гордий Варяг,
Від вибухів чорний мов в пеклі.
В агонії б"ються матросів тіла,
Від болю та муки нестерпних
Сгоряє Варяг майже дотла,
Снаряди підносять по мертвих.
Прощайте, товариші! З Богом, ура!
Ми тонем, але не здаємось,
Не знали брати, ми з вами вчора,
Що в морі навік зостаємось.
Не скаже ні камінь, ні хрест, де лягли
Во славу своїй Батьківщині
Лиш хвилі морські що над нами ревли
Прославлять Варяга донині...
Reply
Правда, мне больше почему-то оригинальные строки душу греют ))
Reply
Reply
Reply
А это вам картинка в коллекцию:
( ... )
Reply
Reply
Leave a comment