АТО і коломийська філософія.

Jul 26, 2014 01:31

Оригинал взят у vitaliyke в АТО і коломийська філософія.



Один  з журналістів Івано-Франківщини провів опитування пасажирів автобуса на тему:  «Що треба зробити, щоб в Україні запанував мир?»

Результати опитування вразили мене своєю войовничістю,  враховуючи, що  галичани є братнім народом  «робким грузинам».

В свій час, коломийський філософ Тит дуже вичерпно описав ментальність галичан. Його праці своєю глибиною міркувань не поступаються  ні Титу  Флавію Веспасіану,  ні Титу  Флавію  Доміціану,  ні Титу Лукрецію  Кару. Тит Коломийський вважав Україну маятником, що забов’язана хитатися між Сходом і Заходом, чекаючи поки у сусіда корова здохне.

За Титом, в  результаті маятникових коливань:

-         Росію тихо завоює Китай, Європа впаде навколішки перед мусульманами, Америку заллє водою і расовою революцією. А ми залишимося. Тим паче повернуться додому всі заробітчани. З доларами і  євро, панове! - оптимістично завершує коломийський мислитель.

Для  неуків, які постійно звинувачують мене в байкарстві, даю посилання на працю філософа, хоч страшенно не люблю цього робити!

З такою ментальністю галичани мають ховатися по криївках від війни, і цей процес  ми зараз спостерігаємо.  Прагнути воювати з маніакальною завзятістю, навіть враховуючи, що НАТО це сонце і взагалі «Слава ЄБРР!» це не розумно, тому проведене опитування видалось підозрілим.  Приблизно половина пасажирів зголосилась прийняти  участь, і я тільки безпристрасно зафіксував результати. Ітак, в порядку опитування:
  1. Відправити в зону АТО працівників  ДАІ (жарт).
  2. Розпустити 5 колону (партії  КПУ і ПР) або  розправитись з нею.
  3. Псевдо біженців зі Сходу, які не хочуть воювати, а хочуть жити за наш (галичан) рахунок, відправити воювати.
  4. Виграти війну, вигнавши москалів за межі України.
  5. Продовжувати АТО.
  6. Обов язково воювати!
  7. Виграти війну, знищивши сепаратистів, заборонити КПУ і ПР, розпустити парламент.
  8. Перемогти сепаратистів і поміняти на Сході України  владу на патріотичну.
  9. Прибрати Путіна і Януковича, з якого це все почалося. Додаткове питання дівчині Наталці: «Ви власноруч заріжете Путіна, якщо трапиться нагода?» Відповідь;  «Думаю, що так, бо я на нього дуже злосна».
  10. Мир настане, коли Путін здохне.
  11. Мир буде, коли буде більше танків і нормальна підтримка з-за кордону.
  12. Коли в Москві будуть українські прапори, і всі будуть ходити в вишиванках, настане мир на Україні.
  13. Росіяни повинні брати з нас приклад і зігнати з престолу Путіна, тоді буде мир.
  14. Треба змінити владу, зробити рішучі дії, перестати робити дипломатичні ходи і взятись за зброю, бо якщо заберуть Путіна, прийде другий президент і піде за ідеологію  (?)
  15. Скинути Путіна.
  16. Терміново вбити Путіна.
  17. Закопати ворога з його рушницею.
  18. Боротись, чекати допомоги від Америки в озброєнні, створити буферну зону.
  19. Треба, щоб світ потиснув на Росію.


Можна таку недалекоглядність  співвітчизників списати на недоліки в освіті. Ми не так давно долучились до Болонського процесу, народ ще темний в масі своїй.

Ще до недавно наш нАрід думав, що москалі нам старші брати,  а з сільським гінекологом за руку ніхто не хотів здоровкатись. Тепер все набагато краще, кожен сільський неук може стати академіком, маючи приватну броварню або тата прокурора. Вчитись і читати нам не обов’язково, ми і так, по-крові,  володієм європейським мисленням, але звідки така сміливість суджень?

Під час додаткової мобілізації, оголошеної  буквально  щойно, наша споконвічна трудова міграція вже на евакуацію перетворюється, а тут цілий автобус героїв.  Ну я розумію, влаштувати флешмоб  і спалити чучело Путіна на священному вогні любові до України, але прямі заклики до насильства і ні одної пропозиції вивести військо і сісти за стіл переговорів?

З одного боку, Галичиною шириться нова панічна хвиля чуток; «кордон закритий, з візами до 45 днів чоловіків через кордон не пропускають», а тут така бравада.

Тільки додивившись відео-опитування до кінця, розуміємо, що все стає на свої місця.

В автобусі їхали футбольні фанати з Прикарпаття на матч Суперкубку  Шахтар-Динамо.

Опитування проводилось до того, як на Галичину почали привозити труни і до того, як було об’явлено про повторну мобілізацію.

Сьогодні подзвонила знайома дівчина. Її батько, сержант запасу отримав повістку до комісаріату. Йому 57 років.

А що робити?

Молодих прутких  футбольних фанатів  виловити ой як не просто!
P.S. Бажаючих подивитись на нове лице оболоненої  освітнім процесом  України прошу сюди, але маю сумнів, що цей
перегляд принесе Вам естетичну насолоду.

Виталий Колтовский, специально для  Полемики

Previous post Next post
Up