Иван Франко про украинцев (галицких русинов)
Андрей Вишницкий напомнил слова Ивана Франко в знаменитом предисловии "Дещо про себе самого" в далеком 1897 году.
"Не люблю українців… Так мало поміж ними знайшов я характерів, а так багато дрібничковості, тісної заскорузлості, дволичності і пихи, що справді не знаю за що мав би я їх любити… Чи може, маю любити Україну як расу, ту расу обважнілу, розгнуздану, сентиментальну, позбавлену гарту і сили волі, так мало здібну до політичного життя на власному смітнику, таку плодючу на перевертнів найрізнороднішого сорту..."
Перевод:
"Не люблю украинцев ... Так мало между ними нашел характеров, а так много мелочности, тесной заскорузлости, двуличия и гордыни, что действительно не знаю за что должен я их любить ... Может, должен любить Украину как расу, ту расу отяжелевшую, разнузданную, сентиментальную, лишенную закалки и силы воли, так мало способную к политической жизни на собственном мусорнике, такую плодовитую на оборотней самого разнородного сорта ... "
УПД, Уважаемый xaez дополнил первоначальным вариантом, еще не отредактированным во времена украинизации:
"...не люблю русинів. Так мало серед них знайшов я справжніх характерів, а так багато дріб’язковості, вузького егоїзму, двоєдушності й пихи, що справді не знаю, за що я мав би їх любити, незважаючи навіть на ті тисячі більших і менших шпильок, які вони, не раз з найкращим наміром, вбивали мені під шкіру...."
"...Чи, може, маю любити Русь як расу - цю расу обважнілу, незграбну, сентиментальну, позбавлену гарту й сили волі, так мало здатну до політичного життя на власному смітнику, а таку плідну на перевертнів найрізнороднішого сорту? ..."