Чтобы помнили...
Оригинал взят у varjag_2007 в День Героев
Сегодня - очередная реперная дата в мифотворческом националистическом пантеоне. Так уж повелось, что этот день узурпировали у нас националисты для утверждения мифа о " героях Крут".
Но у нас есть свои, реальные герои, могилу которых регулярно и безнаказанно вандализировали во время правления Ющенко потомки тех, кто наших героев убивал в рядах стрельцов Евгения Коновальца.
О них выкладываю документы из сборника, подготовленного УСБУ по Киевской области для газетные публикации прессы УНР о восстании рабочих Киева против Центральной Рады, опубликованные Киевским УСБУ:
«Вночі з 15 на 16 січня один курінь з полку імені Сагайдачного, полку імені Шевченка та "красногвардейцы" захопили в свої руки арсенал на Печерську. Докладніх відомостей про події поки що нема. Відомо тільки, що коло арсенала вночі та рано І6-го було багато стрілянини між українськими та більшовицькими військами. З боку арсенала було зроблено кілька гарматних вистрилів. Було кілька забитих і поранених. В день 16 січня весь район Печерська було обступлено вільними козаками.... дивізіон став на бік Центральної Ради й розіслав свої машини на охорону державних установ. Коло половини дня між більшовиками та українцями розпочались переговори про перемир'я, при чому більшовики поставили такі домагання:
1) роззброєння вільних козаків і "белой гвардії" а також офіцерських відділів і міліції;
2) арешти "завєдомих контрреволюціонеров" Капкана, Іванова та инших;
3) припинення демобілізації на Україні;
4) негайне скликання всеукраїнського з'їзду "советов" робітницьких, солдатських та селянських депутатів, а також негайна передача власти в краю й на місцях "советам".
Українські власти поставили "арсенальцям" домагання піддатися і видати всю зброю...
... Більшовики не згодились піддатися і рівно о 7 годині вечора в районі арсеналу стали падати і рватися снаряди важкої артилерії... Під час гарматної стрілянини снаряди падали по всьому місті і деякі недалеко від Центральної Ради. Звідки саме литіли ці снаряди: чи від українців, чи від більшовиків - напевне невідомо.
Відомосте про дальші події за пізнім часом не могли попасти в газету».
"Народна воля", 17 січня 1918 року за ст. стилем, 29 січня за н. стилем.
Двор завода "Арсенал" после подавления восстания рабочих
... РОЛЯ ХЛОПЧАКІВ
Взагалі помітно було, що значна частина большевиків складається з хлопчаків, підлітків. Вони несли помітну роботу в арсеналі, носили їжу, бігали на розвідування. Хлопчаки від 10 до 16 років спускались з Печерська до Дніпра, йшли берегом до Кукушкиних дач, видиралися в царський садок, а звідти розсипалися по Садовій, Олександрівскій, Інститутській, Левашовській, Катериновській, виглядаючи, - де й які українські сили та яка в них зброя та знаряддя. Українські патрулі мало звертали на них увагу, а тим часом вони чинили багато шкоди.
На третій день повстання, коли солдатські ряди бунтарів порідшали, хлопчаки взялися й собі за зброю. Чимало їх було на Владимирській горці, на Подолі та Печерську.
Стрілянина їхня особливої шкоди не чинила, але збільшувала заколот. На кожний гарматний вибух хлопчаки відповідали вистрілами в повітря. Виявляється, що багато жінок також несло шпигунську та розвідочну службу. Після арешту арсенальських злочинців жінки в неділю ходили по Печерську та агітували проти Українського війська.
"Нова Рада", 24 січня 1918 року.
Первая сотня сечевых стрельцов, которая подавляла восстание киевлян против Центральной рады (вот как раз вместо них против отрядов Муравьева к Крутам и были направлены дети)
Рада Народніх міністрів одержала відомости, що деякі Українські Соц-Рев., члени Всеросійських Установчих зборів, які приїхали цими днями з Петербургу до Київа мають стосунки з Петербурзькими большевиками.
Справа була розслідувана і найдено докази, що між цею групою Соц-Рев. та Петербургом справді були зносини і що вони готувались захопить в Київі владу. З огляду на викриту зраду і розпочате в Київі більшовиками повстання, м. Київ оповіщено було з вечора 16 січня в осадному стані і призначено за військового коменданта м. Київа голову Київського Вільного Козацтва Ковенка.
В 9 с пол. годин вечора Ковенко з відділом Вільного Козацтва з'явився до Центральної Ради, зайшов в велику залю, де в цей час відбувалась нарада фракцій У. С.-Р. і оповістив, що він має заарештувати сім чоловік.
Обох У. С.-Д не було в той час в Центральній Раді і Ковенко заарештував тільки У. С.-Р. Сіверо-Одоєвського, Бачинського, Шумського, Полозова, Михайличенко, Ткаля та Овчиренко.
Під час арешту присутній на нараді фракції голова Центр. Ради п. М.Грушевський в самих рішучих виразах протестував проти того, що арешти робляться в стінах парляменту.
"Народна воля", 17 січня 1918 року за ст. стилем,
29 січня за н. стилем.
Фильм "Арсенал" о восстании рабочих киевских заводов против буржуазной Центральной Рады выдающегося режиссера Александра Довженко можно смотреть здесь, скачать здесь.
А это эпизод из него, в котором рассказывается, как принимался Четвертый универсал, которым Украина провозглашалаь незалежной от остальной России, после чего и началась немецкая оккупация:
Сегодня - очередная реперная дата в мифотворческом националистическом пантеоне. Так уж повелось, что этот день узурпировали у нас националисты для утверждения мифа о " героях Крут".
Но у нас есть свои, реальные герои, могилу которых регулярно и безнаказанно вандализировали во время правления Ющенко потомки тех, кто наших героев убивал в рядах стрельцов Евгения Коновальца.
О них выкладываю документы из сборника, подготовленного УСБУ по Киевской области для газетные публикации прессы УНР о восстании рабочих Киева против Центральной Рады, опубликованные Киевским УСБУ:
«Вночі з 15 на 16 січня один курінь з полку імені Сагайдачного, полку імені Шевченка та "красногвардейцы" захопили в свої руки арсенал на Печерську. Докладніх відомостей про події поки що нема. Відомо тільки, що коло арсенала вночі та рано І6-го було багато стрілянини між українськими та більшовицькими військами. З боку арсенала було зроблено кілька гарматних вистрилів. Було кілька забитих і поранених. В день 16 січня весь район Печерська було обступлено вільними козаками.... дивізіон став на бік Центральної Ради й розіслав свої машини на охорону державних установ. Коло половини дня між більшовиками та українцями розпочались переговори про перемир'я, при чому більшовики поставили такі домагання:
1) роззброєння вільних козаків і "белой гвардії" а також офіцерських відділів і міліції;
2) арешти "завєдомих контрреволюціонеров" Капкана, Іванова та инших;
3) припинення демобілізації на Україні;
4) негайне скликання всеукраїнського з'їзду "советов" робітницьких, солдатських та селянських депутатів, а також негайна передача власти в краю й на місцях "советам".
Українські власти поставили "арсенальцям" домагання піддатися і видати всю зброю...
... Більшовики не згодились піддатися і рівно о 7 годині вечора в районі арсеналу стали падати і рватися снаряди важкої артилерії... Під час гарматної стрілянини снаряди падали по всьому місті і деякі недалеко від Центральної Ради. Звідки саме литіли ці снаряди: чи від українців, чи від більшовиків - напевне невідомо.
Відомосте про дальші події за пізнім часом не могли попасти в газету».
"Народна воля", 17 січня 1918 року за ст. стилем, 29 січня за н. стилем.
Двор завода "Арсенал" после подавления восстания рабочих
... РОЛЯ ХЛОПЧАКІВ
Взагалі помітно було, що значна частина большевиків складається з хлопчаків, підлітків. Вони несли помітну роботу в арсеналі, носили їжу, бігали на розвідування. Хлопчаки від 10 до 16 років спускались з Печерська до Дніпра, йшли берегом до Кукушкиних дач, видиралися в царський садок, а звідти розсипалися по Садовій, Олександрівскій, Інститутській, Левашовській, Катериновській, виглядаючи, - де й які українські сили та яка в них зброя та знаряддя. Українські патрулі мало звертали на них увагу, а тим часом вони чинили багато шкоди.
На третій день повстання, коли солдатські ряди бунтарів порідшали, хлопчаки взялися й собі за зброю. Чимало їх було на Владимирській горці, на Подолі та Печерську.
Стрілянина їхня особливої шкоди не чинила, але збільшувала заколот. На кожний гарматний вибух хлопчаки відповідали вистрілами в повітря. Виявляється, що багато жінок також несло шпигунську та розвідочну службу. Після арешту арсенальських злочинців жінки в неділю ходили по Печерську та агітували проти Українського війська.
"Нова Рада", 24 січня 1918 року.
Первая сотня сечевых стрельцов, которая подавляла восстание киевлян против Центральной рады (вот как раз вместо них против отрядов Муравьева к Крутам и были направлены дети)
Рада Народніх міністрів одержала відомости, що деякі Українські Соц-Рев., члени Всеросійських Установчих зборів, які приїхали цими днями з Петербургу до Київа мають стосунки з Петербурзькими большевиками.
Справа була розслідувана і найдено докази, що між цею групою Соц-Рев. та Петербургом справді були зносини і що вони готувались захопить в Київі владу. З огляду на викриту зраду і розпочате в Київі більшовиками повстання, м. Київ оповіщено було з вечора 16 січня в осадному стані і призначено за військового коменданта м. Київа голову Київського Вільного Козацтва Ковенка.
В 9 с пол. годин вечора Ковенко з відділом Вільного Козацтва з'явився до Центральної Ради, зайшов в велику залю, де в цей час відбувалась нарада фракцій У. С.-Р. і оповістив, що він має заарештувати сім чоловік.
Обох У. С.-Д не було в той час в Центральній Раді і Ковенко заарештував тільки У. С.-Р. Сіверо-Одоєвського, Бачинського, Шумського, Полозова, Михайличенко, Ткаля та Овчиренко.
Під час арешту присутній на нараді фракції голова Центр. Ради п. М.Грушевський в самих рішучих виразах протестував проти того, що арешти робляться в стінах парляменту.
"Народна воля", 17 січня 1918 року за ст. стилем,
29 січня за н. стилем.
Фильм "Арсенал" о восстании рабочих киевских заводов против буржуазной Центральной Рады выдающегося режиссера Александра Довженко можно смотреть здесь, скачать здесь.
А это эпизод из него, в котором рассказывается, как принимался Четвертый универсал, которым Украина провозглашалаь незалежной от остальной России, после чего и началась немецкая оккупация:
Click to view