Я блукаю провулками звилин
Йду проспектами нервів та вен
Між судин й суглобів мій Київ
Десь під ребрами зліва живе.
Й проростає волоссям крізь череп
Й визирає очима на світ:
Кожен подих - то вибір чи жереб?
Кожен крок - то є прірва чи лід?

Не торкайся до сонцесплетіння!
Зріють в ньому з гіркоти й краси
Ті, що стали за Києвом тінню -
Мої чорні ( Read more... )