Коли людина на своєму місці...

[valeri_ta]

Є у нас сусід - священик... Не буду уточняти де саме і який саме священик

Comments

[valeri_ta]

так от я не в курсі, але обов'язково поцікавлюсь у сусідів: і що за парафія, і в якому селі...

[marisa_t]

Сумно. Насправді це сільський менталітет. Бо в селі священник - авторитет. І коли людина керується не покликом віри, а бажанням стати авторитетом, таке і виходить.
Але у великому місті такі люди або мають пристосовуватись, або їхати.
В Києві б його б ще більше обламали.

[valeri_ta]

та, сто відсотків... і це дуже сумно, що люди духовні прагнуть до влади чи здобуття авторитету, а не займаються тим, чим покликані займатись... я думаю, рано чи пізно і цього обламають... просто питання часу... трапиться хтось язикатий і поставить усе на свої місця...

[ir_realna]

дякую за історію.
вона дуже гарно ілюструє ідею "не на своєму місці".
аж закортіло переписати її у об'ємі - попередньо відвідавши цього священника як прихожанка)

[valeri_ta]

я от теж хотіла б дуже подивитись на нього "в роботі":) це насправді так сумно...

[line_o]

мабуть через це мій батько весь час з них кепкує :)
жестяк, це все, звісно, після поїздки у Почаїв, я взагалі став по іншому на це все дивитись

[valeri_ta]

угу... в мене теж це не перший випадок, коли розчаровуюсь у священиках і людей, котрі буцімто ближче до Бога... та в неті скільки історій-статей є на цю тему... це так сумно і прикро - людям звичайним.... а от самі "герої" таких історій, як видно, зовсім цим не переймаються і не параться: ані своєю поведінкою, ані способом життя...

[13medusa]

Тю, то вам ще сексом не пропонували зайнятись, бо вони тоже ж люди)
Вже давно викликають відразу. Не всі, рідко де побачиш щось і правда священне.

[valeri_ta]

ох, ці люди... я всьо понімаю, але ж... да, таки да, в мене деякі теж викликають відразу...
і ще - краще на "ти", якщо не проти)