як Хвея та Білосніжка мартіні пили
я знаю, я маю працювати над презентацією. але ото вийшла на балкон і зрозуміла, що є нова казочка.
і довелося її написати. я не винна - вона сама прийшла!!!!
Хвея розгрібала в погребі свої перші експерименти з консервації.
Експерименти місцями були невдалими але природна заощадливість Хвеї та її лінь до прибирання призвели до того, що вдалі результати ставити було ніде.
Хвея дійшла до маринованих молодильних яблук та салату з огірків. І тут біля погребу почулося гигикання.
Так гигикати могла лише її колишня одногрупниця.
- Заходь, - зраділа Хвея. Білосніжка с порожніми руками ніколи не приходила. а прибирання завше нервувало Хвею. А для відновлення душевного балансу шо може бути краще за коліжанку і трохи алкоголю?
- Мартіні буш? - спустилася східцями Білосніжка.
- Гламур суцільний… не могла горівки принести? - пробурчала Хвея, начакловуючи склянки.
- Тобі горівки не можна. Пам’ятаєш, що минулого разу натворила? Поки твого не викликали, не заспокоїлася.
- Погано пам’ятаю. Я хоч не співала? - у Хвеї було кілька етапів сп’яніння, а співання вголос було остаточним і найгіршим.
- Ні, до цього справа не дійшла, - Білосніжка граціозно вмостилася на скрині, яка свого часу була зачаклована так, шо всередині завжди було холодно. Там Хвея зберігала свіжі продукти і заморожувала м'ясо.
- Ну і файно, - відкрила банку з більш-менш вдалими баклажанами Хвея.
- Я не так просто прийшла, - зауважила Білосніжка.
- Знов про мужиків пліткувати? - спробувала мартіні Хвея. Білосніжка в плані пліткування про мужиків була неоціненною знахідкою. Колись в універі її звинувачували в розпусті. Хоча Білосніжка просто винаймала хатинку у гномів. Яких дурила і забирала в них цінні коштовності, які вони виробляли в своїх печерах. Гноми то все знали, але такий піар сприяв їхньому бізнесу, крім того випити і попліткувати про дівок Білосніжка теж могла. І ніякої розпусти. Для розпусти вона собі інших обирала. Тих, що приходили в хатинку і яких завжди можна було вигнати. Якщо ж вони не виганялися, то Білосніжка лягала у кришталеву труну і оголошувала голодування. Кришталева труна - то взагалі інша історія. Білосніжка її дуже берегла. Гноми зробили труну з демонстраційними цілями, але змирилися, що деколи Білосніжка влягалася туди.
- Ні, не пліткувати. За порадою прийшла. На консультацію.
- Здоровенькі були, - видихнула Хвея, - а то чого?
- Пари з психології я ж прогулювала. І не тільки з неї. А тепер от…
- Проблеми? - закусила баклажаном Хвея.
- Ага, - спробувала і собі Білосніжка, - шо це за гидота?????
- Не гидота, а експеримент… - зітхнула Хвея.
- Так от, - виплюнула залишки баклажанів прямо на землю Білосніжка, - проблема у мене така, що проблем нема.
- Га? - захлинулася мартіні Хвея.
- Ага! Давай он тих яблук відкриємо,- показала на пятилітрову банку молодильних яблук Білосніжка.
- Я б не радила. Вони ше гидотніші. і взагалі, я там шось наплутала.
- Я думала, ти скажеш, не їж, козою станеш, - пирхнула Білосніжка.
- Козою теж можна… бекати будеш… проблеми з’являться, де б козла знайти… - задумалася Хвея
- Ей, не тра… а то знаю тебе! - запереживала Білосніжка
- Не буду… вони просто гидотні.
- Так от, - спробувала яблучко одногрупниця, - проблем нема. Жити є де, робота з тваринами - дресирую їх, а ще й гноми коштовності підкидують. Знайомих - купа. Мужиків теж. Але набридло. Набридло все!
- З жиру бісишся! - кивнула головою Хвея, і хильнула мартіні.
- Жиру нема… проблем нема… нецікаво! - поспішила Білосніжка долити мартіні і собі, бо її коліжанка, незважаючи на презирство до гламуру, приклалася досить таки серйозно.
- Заведи собі постійного мужика! - запропонувала Хвея
- Тю… у тебе вічно одні мужики в голові, - обурилася Білосніжка, дістаючи наступне яблуко, - не в тому суть.
- Суть в тому, що розбалувалася ти.
- Не розбалувалася я. просто кажу - проблем нема. Нема відчуття задоволення від їх вирішення. Проблем мені не тра. Скажи, що робити, щоб відчуття задоволення з’явилося…
- Мужика тобі треба, - уже затинаючись промовила Хвея.
- Ну і за шо тобі клієнти гроші платять, якшо в тебе тіко мужики в голові???? - обурилася Білосніжка і гикнула.
- Хтось тебе згадує, - реготнула Хвея.
- Мене ніхто і не забував, - долила ше мартіні Білосніжка.
Зранку Хвея прокинулася на диво бадьорою. Не така погана штука то мартіні, подумалось їй. І зазбиралася вона в гості до Білосніжки. Вчора вони таки попліткували про мужиків і ні до чого не домовилися.
Білосніжка лежала в труні. Бліда, холодна і зла.
- Шо це з нею, - тихенько спитала Хвея в гнома.
- Яблуками отруїлася, - шепнув той, - вчора прийшла така нещасна. блювала всю ніч. ми лікаря викликали.
Хвея вирішила лишитися і подивитися на лікаря. Нічого так. Він спробував промити Білосніжці шлунок, але та так на нього глянула, що лікар обмежився пігулками.
Потім він прочитав Білосніжці лекцію про шкоду алкоголю. І про те, що дієтичне харчування набагато краще молодильних яблук.
Шо було далі, Хвея не знала. вона йшла додому і бурчала: "я ж казала, що мужика тра. будуть їй зара і проблеми, і боротьба і всяке таке."
Лікар і справді дав Білосніжці гарного прочухана і лишився з нею жити. Весілля було скромним, дієтичним, того всі брали ступу напрокат і літали в погріб до Хвеї, в якому вона вже все поприбирала і тримала запаси алкоголю.
Гості веселилися, ледь не розбили кришталеву труну. А Білосніжка відчувала безперервне задоволення від життя.
А принц де, спитаєте ви?
А на фіга він здався. Головне кохання. От як полюбить тебе нещасну, хвору і з проблемою відсутності проблем, то може бути геть не принц.
і довелося її написати. я не винна - вона сама прийшла!!!!
Хвея розгрібала в погребі свої перші експерименти з консервації.
Експерименти місцями були невдалими але природна заощадливість Хвеї та її лінь до прибирання призвели до того, що вдалі результати ставити було ніде.
Хвея дійшла до маринованих молодильних яблук та салату з огірків. І тут біля погребу почулося гигикання.
Так гигикати могла лише її колишня одногрупниця.
- Заходь, - зраділа Хвея. Білосніжка с порожніми руками ніколи не приходила. а прибирання завше нервувало Хвею. А для відновлення душевного балансу шо може бути краще за коліжанку і трохи алкоголю?
- Мартіні буш? - спустилася східцями Білосніжка.
- Гламур суцільний… не могла горівки принести? - пробурчала Хвея, начакловуючи склянки.
- Тобі горівки не можна. Пам’ятаєш, що минулого разу натворила? Поки твого не викликали, не заспокоїлася.
- Погано пам’ятаю. Я хоч не співала? - у Хвеї було кілька етапів сп’яніння, а співання вголос було остаточним і найгіршим.
- Ні, до цього справа не дійшла, - Білосніжка граціозно вмостилася на скрині, яка свого часу була зачаклована так, шо всередині завжди було холодно. Там Хвея зберігала свіжі продукти і заморожувала м'ясо.
- Ну і файно, - відкрила банку з більш-менш вдалими баклажанами Хвея.
- Я не так просто прийшла, - зауважила Білосніжка.
- Знов про мужиків пліткувати? - спробувала мартіні Хвея. Білосніжка в плані пліткування про мужиків була неоціненною знахідкою. Колись в універі її звинувачували в розпусті. Хоча Білосніжка просто винаймала хатинку у гномів. Яких дурила і забирала в них цінні коштовності, які вони виробляли в своїх печерах. Гноми то все знали, але такий піар сприяв їхньому бізнесу, крім того випити і попліткувати про дівок Білосніжка теж могла. І ніякої розпусти. Для розпусти вона собі інших обирала. Тих, що приходили в хатинку і яких завжди можна було вигнати. Якщо ж вони не виганялися, то Білосніжка лягала у кришталеву труну і оголошувала голодування. Кришталева труна - то взагалі інша історія. Білосніжка її дуже берегла. Гноми зробили труну з демонстраційними цілями, але змирилися, що деколи Білосніжка влягалася туди.
- Ні, не пліткувати. За порадою прийшла. На консультацію.
- Здоровенькі були, - видихнула Хвея, - а то чого?
- Пари з психології я ж прогулювала. І не тільки з неї. А тепер от…
- Проблеми? - закусила баклажаном Хвея.
- Ага, - спробувала і собі Білосніжка, - шо це за гидота?????
- Не гидота, а експеримент… - зітхнула Хвея.
- Так от, - виплюнула залишки баклажанів прямо на землю Білосніжка, - проблема у мене така, що проблем нема.
- Га? - захлинулася мартіні Хвея.
- Ага! Давай он тих яблук відкриємо,- показала на пятилітрову банку молодильних яблук Білосніжка.
- Я б не радила. Вони ше гидотніші. і взагалі, я там шось наплутала.
- Я думала, ти скажеш, не їж, козою станеш, - пирхнула Білосніжка.
- Козою теж можна… бекати будеш… проблеми з’являться, де б козла знайти… - задумалася Хвея
- Ей, не тра… а то знаю тебе! - запереживала Білосніжка
- Не буду… вони просто гидотні.
- Так от, - спробувала яблучко одногрупниця, - проблем нема. Жити є де, робота з тваринами - дресирую їх, а ще й гноми коштовності підкидують. Знайомих - купа. Мужиків теж. Але набридло. Набридло все!
- З жиру бісишся! - кивнула головою Хвея, і хильнула мартіні.
- Жиру нема… проблем нема… нецікаво! - поспішила Білосніжка долити мартіні і собі, бо її коліжанка, незважаючи на презирство до гламуру, приклалася досить таки серйозно.
- Заведи собі постійного мужика! - запропонувала Хвея
- Тю… у тебе вічно одні мужики в голові, - обурилася Білосніжка, дістаючи наступне яблуко, - не в тому суть.
- Суть в тому, що розбалувалася ти.
- Не розбалувалася я. просто кажу - проблем нема. Нема відчуття задоволення від їх вирішення. Проблем мені не тра. Скажи, що робити, щоб відчуття задоволення з’явилося…
- Мужика тобі треба, - уже затинаючись промовила Хвея.
- Ну і за шо тобі клієнти гроші платять, якшо в тебе тіко мужики в голові???? - обурилася Білосніжка і гикнула.
- Хтось тебе згадує, - реготнула Хвея.
- Мене ніхто і не забував, - долила ше мартіні Білосніжка.
Зранку Хвея прокинулася на диво бадьорою. Не така погана штука то мартіні, подумалось їй. І зазбиралася вона в гості до Білосніжки. Вчора вони таки попліткували про мужиків і ні до чого не домовилися.
Білосніжка лежала в труні. Бліда, холодна і зла.
- Шо це з нею, - тихенько спитала Хвея в гнома.
- Яблуками отруїлася, - шепнув той, - вчора прийшла така нещасна. блювала всю ніч. ми лікаря викликали.
Хвея вирішила лишитися і подивитися на лікаря. Нічого так. Він спробував промити Білосніжці шлунок, але та так на нього глянула, що лікар обмежився пігулками.
Потім він прочитав Білосніжці лекцію про шкоду алкоголю. І про те, що дієтичне харчування набагато краще молодильних яблук.
Шо було далі, Хвея не знала. вона йшла додому і бурчала: "я ж казала, що мужика тра. будуть їй зара і проблеми, і боротьба і всяке таке."
Лікар і справді дав Білосніжці гарного прочухана і лишився з нею жити. Весілля було скромним, дієтичним, того всі брали ступу напрокат і літали в погріб до Хвеї, в якому вона вже все поприбирала і тримала запаси алкоголю.
Гості веселилися, ледь не розбили кришталеву труну. А Білосніжка відчувала безперервне задоволення від життя.
А принц де, спитаєте ви?
А на фіга він здався. Головне кохання. От як полюбить тебе нещасну, хвору і з проблемою відсутності проблем, то може бути геть не принц.