Штольпен - базальтова фортеця з прапором та котиками
Як би не було в Німеччині багато замків та фортець, майже всі вони чимось унікальні. Одна з таких знаходиться у містечку Штольпен (приблизно посередині між Баутценом та Дрезденом) - вона стоїть на базальтовій скелі і збудована таки з базальту.
Фортеця величезна, що на місці погано сприймається, бо цілісно її нема як побачити із-за дерев та будинків; тож краще глянути на план-схему. На плані також помітно колодязь, глибиною 84,39 м - найглибший у світі серед видовбаних у скелі. На його створення пішло 22 роки.
Вид із узвишшя:
Специфічні базальтові стовпи виростають буквально із землі, і фортечні стіни злилися із ними:
Вказівник до туалету:
І… ще щось:
Фортеця існує з 12 ст., зараз у ній музей. Ввечері вже було зачинено, хоча за відгуками він досить банальний. Шкода хіба втраченої можливості залізти на оглядову вежу та роззирнутись навколо.
Ця башта теж вросла підніжжям у базальт:
Вежа Йоханністурм, яка стала тюрмою для графині Козель:
Базальтові виступи нагадували про Ісландію… неправда, у літню спеку ні разу не нагадували:)
Пам’ятник не скажу кому, бо напис підзатерся, а німецьку я знав хіба в якомусь із минулих життів.
Прапор спеціально під приїзд українських туристів.
Вежа Зейгертурм:
Міська кірха (1490 року, але кардинально перебудована в 18-19 ст.):
Дрібниця, а приємно:)
Пам’ятник полеглим у Першу Світову:
Ідемо в центр.
Деталі:
Площа Ринок вражає як охайністю, так і тотальним безлюддям. Ніби й типова для малих європейських містечок картина, але все одно чудно. Теплий п’ятничний вечір, і?..
Скромну ратушу й не відрізнив би від інших будинків, якби не була підписана.
Штольпенські котики:
Краєвиди міських околиць:
Фортеця величезна, що на місці погано сприймається, бо цілісно її нема як побачити із-за дерев та будинків; тож краще глянути на план-схему. На плані також помітно колодязь, глибиною 84,39 м - найглибший у світі серед видовбаних у скелі. На його створення пішло 22 роки.
Вид із узвишшя:
Специфічні базальтові стовпи виростають буквально із землі, і фортечні стіни злилися із ними:
Вказівник до туалету:
І… ще щось:
Фортеця існує з 12 ст., зараз у ній музей. Ввечері вже було зачинено, хоча за відгуками він досить банальний. Шкода хіба втраченої можливості залізти на оглядову вежу та роззирнутись навколо.
Ця башта теж вросла підніжжям у базальт:
Вежа Йоханністурм, яка стала тюрмою для графині Козель:
Базальтові виступи нагадували про Ісландію… неправда, у літню спеку ні разу не нагадували:)
Пам’ятник не скажу кому, бо напис підзатерся, а німецьку я знав хіба в якомусь із минулих життів.
Прапор спеціально під приїзд українських туристів.
Вежа Зейгертурм:
Міська кірха (1490 року, але кардинально перебудована в 18-19 ст.):
Дрібниця, а приємно:)
Пам’ятник полеглим у Першу Світову:
Ідемо в центр.
Деталі:
Площа Ринок вражає як охайністю, так і тотальним безлюддям. Ніби й типова для малих європейських містечок картина, але все одно чудно. Теплий п’ятничний вечір, і?..
Скромну ратушу й не відрізнив би від інших будинків, якби не була підписана.
Штольпенські котики:
Краєвиди міських околиць: