Місто сирного ринку
Наступна зупинка у Словаччині - 17-тисячне містечко Кежмарок (Kežmarok), де є уже повний туристичний набір - замок та старе місто, яке практично зберіглось у середньовічному виді та має статус архітектурного заповідника. Кежмарок згадується з 1251 року, його назва походить від німецького Käsemarkt - «сирний ринок».
А ще над ним із заходу нависають Високі Татри, додаючи ще більшої живописності міським краєвидам.
Зверніть увагу на стан деяких доріг - відчуття, що із України ніде і не їхав:)
Замок 1447 року, перебудований у 1575 в ренесансному стилі, а в 1930 став музеєм. А до того історія його була досить темна та таємнича.
Перебуває у досить непоганому стані.
Всередину двору можна вільно зайти, хоча чогось надзвичайно цікавого там немає.
Герб колишніх власників:
Бастіон стоїть осторонь, можливо, був такою собі обманкою.
Види від замку на центр та гори:
Поруч розкішна просто будівля початкової школи.
Чим не гуцульський леґінь?
Далі на північ починається місто сучасне (панельки у Словаччині традиційно життєрадісно розфарбовані), тому ми рушаємо у протилежну сторону.
«Яносік»:
До центральної площі веде вулиця Замкова, і вона просто чарівна.
Костьол Покаяння Пресвятої Діви Марії (1747-1800):
Середньовічні провулки:
Іще трохи Замкової:
Трохи осторонь її - пізньоготичний костьол Святого Хреста, 1444-98 рр.
Характерно для Словаччини його супроводжує ренесансна дзвіниця.
Ратуша виконана у стилі класицизму, з часом обзавелась бароковою вежею. В тому чи іншому вигляді вона існує на цьому місці з 1461 року.
Забудова навколо ратуші:
Сучасна греко-католицька церква:
Найціннішим храмом Кежмарока є дерев’яний протестантський костьол Найсвятішої Трійці 1717 року, об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Правда, дерев’яний він тільки зсередини, а ззовні вдягнений у захисну кам’яну шубку. Був закритий, та і фоткати там суворо заборонено.
Поруч іще одна не менш вражаюча протестантська церква (1872-94), яка своїм видом одразу переносить кудись у мусульманські пустелі.
Тут усе намішано, і мавританські віконця, і зірки Давида…
Вежа із фрагментом муру, що оточував середньовічне місто:
А ще над ним із заходу нависають Високі Татри, додаючи ще більшої живописності міським краєвидам.
Зверніть увагу на стан деяких доріг - відчуття, що із України ніде і не їхав:)
Замок 1447 року, перебудований у 1575 в ренесансному стилі, а в 1930 став музеєм. А до того історія його була досить темна та таємнича.
Перебуває у досить непоганому стані.
Всередину двору можна вільно зайти, хоча чогось надзвичайно цікавого там немає.
Герб колишніх власників:
Бастіон стоїть осторонь, можливо, був такою собі обманкою.
Види від замку на центр та гори:
Поруч розкішна просто будівля початкової школи.
Чим не гуцульський леґінь?
Далі на північ починається місто сучасне (панельки у Словаччині традиційно життєрадісно розфарбовані), тому ми рушаємо у протилежну сторону.
«Яносік»:
До центральної площі веде вулиця Замкова, і вона просто чарівна.
Костьол Покаяння Пресвятої Діви Марії (1747-1800):
Середньовічні провулки:
Іще трохи Замкової:
Трохи осторонь її - пізньоготичний костьол Святого Хреста, 1444-98 рр.
Характерно для Словаччини його супроводжує ренесансна дзвіниця.
Ратуша виконана у стилі класицизму, з часом обзавелась бароковою вежею. В тому чи іншому вигляді вона існує на цьому місці з 1461 року.
Забудова навколо ратуші:
Сучасна греко-католицька церква:
Найціннішим храмом Кежмарока є дерев’яний протестантський костьол Найсвятішої Трійці 1717 року, об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Правда, дерев’яний він тільки зсередини, а ззовні вдягнений у захисну кам’яну шубку. Був закритий, та і фоткати там суворо заборонено.
Поруч іще одна не менш вражаюча протестантська церква (1872-94), яка своїм видом одразу переносить кудись у мусульманські пустелі.
Тут усе намішано, і мавританські віконця, і зірки Давида…
Вежа із фрагментом муру, що оточував середньовічне місто: