Старий Сонч
Якщо є місто Новий Сонч, логічно, щоб був десь і Старий. Туди ми і направляємось.
Правда, між двома містами майже немає нічого спільного, окрім назви і близького розташування; у кожного своя ізюминка.
Спочатку місто, яке згадується з 1257 року, називалось просто Сонч. Зараз тут живе усього 9 тисяч чоловік, зате це крупний в масштабах країни паломницький центр: на території місцевого кляштора похована Свята Кінга, покровителька Польщі.
А ще Старий Сонч дає змогу зануритись в атмосферу середньовіччя завдяки на 100 процентів збереженій ринковій площі з кількома прилеглими вуличками. Жаль тільки, що машин так багато.
Прямокутна в плані бруківчаста площа по периметру заставлена суцільною стіною одноповерхових будиночків, які ніби й не являють на перший погляд нічого особливого, але вцілому якраз дають картинку старовинного міста.
З 1954 року забудова середмістя під охороною, такий собі урбаністичний заповідник.
Низенькі хатки ледь вищі за припарковані під ними машини.
Чотири липи, висаджені у 1877 році - також пам’ятка, але уже природня.
Будинки, звісно, набагато молодші за місто, доводилось їм тут і руйнуватись, і горіти. А от бруківку як заклали на самому початку, так вона і лежить. Скільки ж поколінь і націй топтали її протягом 761 року…
Центром паломницького тяжіння є кляштор кларисок, у склепіннях якого похована Свята Кінга. Дзвіницю кляштора видно від площі Ринок.
Пройдемо до неї затишною вуличкою Казимежа Великого.
А тут дуже злий пес:)
Монастир-фортеця оточений середньовічними мурами з дуже ефектною надбрамною дзвіницею.
Кунегунда Угорська (1224-1292), донька угорського короля Бели IV, дружина князя Болеслава V Сором’язливого. По смерті чоловіка у 1279 році заснувала у Старому Сончі монастир кларисок, де залишилась до смерті, тут і похована.
Храмові фігури святих у Польщі часто закривають ґратами від голубів.
Окрім іншого, Кінга-Кунегунда ще й патронеса гірників.
У дворі кляштора:
Собор Святої Клари збудували на кошти Кунегунди у 1285 році. Спочатку він був готичним, потім, із необхідністю ремонту та віяннями моди, набув барокових рис.
Собор досить велично виглядає ззовні, а всередині то узагалі приголомшлива краса й могутність скульптур та розписів.
Голова обертом…
Звісно ж, є і орган.
На захід від монастиря і на південь від площі Ринок окремо стоїть костьол Святої Ельжберти. Як і собор кларисок, він помітно виділяється на тлі 1-2-поверхової забудови міста, тому заблукати неможливо.
Вуличка, яка веде до нього, також нічогенька:
Польські дорожні знаки.
Готичний костьол збудували у 1299 році. Після сильної пожежі його реконструювали у 1644 та 1686 роках у бароковому стилі.
З дороги Старий Сонч виглядає не менш атмосферно і затишно, ніж зблизька - середньовічний оазис у оточенні невисоких гір. Наш шлях же пролягає далі, на Словаччину…
Правда, між двома містами майже немає нічого спільного, окрім назви і близького розташування; у кожного своя ізюминка.
Спочатку місто, яке згадується з 1257 року, називалось просто Сонч. Зараз тут живе усього 9 тисяч чоловік, зате це крупний в масштабах країни паломницький центр: на території місцевого кляштора похована Свята Кінга, покровителька Польщі.
А ще Старий Сонч дає змогу зануритись в атмосферу середньовіччя завдяки на 100 процентів збереженій ринковій площі з кількома прилеглими вуличками. Жаль тільки, що машин так багато.
Прямокутна в плані бруківчаста площа по периметру заставлена суцільною стіною одноповерхових будиночків, які ніби й не являють на перший погляд нічого особливого, але вцілому якраз дають картинку старовинного міста.
З 1954 року забудова середмістя під охороною, такий собі урбаністичний заповідник.
Низенькі хатки ледь вищі за припарковані під ними машини.
Чотири липи, висаджені у 1877 році - також пам’ятка, але уже природня.
Будинки, звісно, набагато молодші за місто, доводилось їм тут і руйнуватись, і горіти. А от бруківку як заклали на самому початку, так вона і лежить. Скільки ж поколінь і націй топтали її протягом 761 року…
Центром паломницького тяжіння є кляштор кларисок, у склепіннях якого похована Свята Кінга. Дзвіницю кляштора видно від площі Ринок.
Пройдемо до неї затишною вуличкою Казимежа Великого.
А тут дуже злий пес:)
Монастир-фортеця оточений середньовічними мурами з дуже ефектною надбрамною дзвіницею.
Кунегунда Угорська (1224-1292), донька угорського короля Бели IV, дружина князя Болеслава V Сором’язливого. По смерті чоловіка у 1279 році заснувала у Старому Сончі монастир кларисок, де залишилась до смерті, тут і похована.
Храмові фігури святих у Польщі часто закривають ґратами від голубів.
Окрім іншого, Кінга-Кунегунда ще й патронеса гірників.
У дворі кляштора:
Собор Святої Клари збудували на кошти Кунегунди у 1285 році. Спочатку він був готичним, потім, із необхідністю ремонту та віяннями моди, набув барокових рис.
Собор досить велично виглядає ззовні, а всередині то узагалі приголомшлива краса й могутність скульптур та розписів.
Голова обертом…
Звісно ж, є і орган.
На захід від монастиря і на південь від площі Ринок окремо стоїть костьол Святої Ельжберти. Як і собор кларисок, він помітно виділяється на тлі 1-2-поверхової забудови міста, тому заблукати неможливо.
Вуличка, яка веде до нього, також нічогенька:
Польські дорожні знаки.
Готичний костьол збудували у 1299 році. Після сильної пожежі його реконструювали у 1644 та 1686 роках у бароковому стилі.
З дороги Старий Сонч виглядає не менш атмосферно і затишно, ніж зблизька - середньовічний оазис у оточенні невисоких гір. Наш шлях же пролягає далі, на Словаччину…