Вінницький стріт-арт
В основному графіті у більшості своїй не представляють ніякої художньої цінності, являючи собою незрозумілі написи різного ступеню примітивності, але й серед них трапляються справжні шедеври чи просто оригінальні малюнки. На такі випадки я згоден поступитись у своїй нуднуватій заскорузлості і визнати, що вони дійсно прикрашають стіни, а не навпаки.
Тим більше, схоже, Вінниця не обділена талановитими вуличними художниками.
Тим більше, 5 років тому тут проходив проект «Арт-інтервенція», деякі творіння якого дожили до наших днів.
Отже, що мені вдалось надибати, поки погода не сприяла більш продуктивним подорожам. Починаємо з найближчого району, Вишеньки, і прогулюючись нею, надибуємо ось такі під’їзди
І такі
Частина лелек з останніх дверей матеріалізувалась в 3D тут же під будинком.
Узагалі тут є цілий двір, оздоблений іграшками із вторсировини. Хоча особисто мені не дуже подобається.
А ось іще один двір, уже на Свердловському масиві.
Ты, это, заходи если чё
Тут також присутня саморобна інсталяція.
З однією дуже наркоманською компанією:)
Наступний малюнок застерігає від надмірного перегляду телебачення.
Волонтери, що розмальовували міст між Вишенськими озерами, залишили свій слід на асфальті. Цікаво, чи довго потім відмивали руки
Кур’єрська контора «Нічний експрес» прикрасила свій офіс тематичним малюнком
Просто веселий гараж…
…і закохані будки
Один з небагатьох малюнків, підписаний своїм автором
І ще один, від того ж автора, про стан сучасної медицини.
Це ми вже наблизились до центру, де концентрація малюнків особливо велика. Біля Макдоналдсу поселилось ціле підводне царство.
Час уже добряче потріпав місцевих чудовиськ.
І трохи менше - позитивних персонажів.
Графіті настільки велике, що не влізає і в 5 кадрів
Зворотну стіну одного із будинків прикрашає такий пейзаж
Із вулиці малюнок не видно, що явно сприяє його збереженню.
І ось так, за парканом, теж непогано.
Не зовсім вуличне мистецтво, але теж настінний малюнок, на скорботну тему голодомору і репресій 30-х років. Знаходиться на задвірках костьолу.
У сквері по вулиці Козицького є така розмальована будка.
І така:
Трошки Нью-Йорку на зворотному боці Соборної. Волога, що підкралася знизу, майже з’їла жовте таксі.
А це вже по вулиці Першотравневій.
Одне із підворіть переносить нас на тропічний берег.
…найліпшу частину якого заліпили рекламою. Ну а я зафотошопив назву й номери цих гівнюків, щоб ви не скористались їх послугами.
Цей малюнок, що цілком логічно, знаходився поруч з бібліотекою.
До ветклініки поруч можна пройти по слідам ось цієї киці.
Революційні ворота. До речі, у Вінниці ще є й пам’ятник Че Геварі, до якого ми також доберемось.
Ну і наостанок моє улюблене графіті, яке, на жаль, уже зафарбували.
Тим більше, схоже, Вінниця не обділена талановитими вуличними художниками.
Тим більше, 5 років тому тут проходив проект «Арт-інтервенція», деякі творіння якого дожили до наших днів.
Отже, що мені вдалось надибати, поки погода не сприяла більш продуктивним подорожам. Починаємо з найближчого району, Вишеньки, і прогулюючись нею, надибуємо ось такі під’їзди
І такі
Частина лелек з останніх дверей матеріалізувалась в 3D тут же під будинком.
Узагалі тут є цілий двір, оздоблений іграшками із вторсировини. Хоча особисто мені не дуже подобається.
А ось іще один двір, уже на Свердловському масиві.
Ты, это, заходи если чё
Тут також присутня саморобна інсталяція.
З однією дуже наркоманською компанією:)
Наступний малюнок застерігає від надмірного перегляду телебачення.
Волонтери, що розмальовували міст між Вишенськими озерами, залишили свій слід на асфальті. Цікаво, чи довго потім відмивали руки
Кур’єрська контора «Нічний експрес» прикрасила свій офіс тематичним малюнком
Просто веселий гараж…
…і закохані будки
Один з небагатьох малюнків, підписаний своїм автором
І ще один, від того ж автора, про стан сучасної медицини.
Це ми вже наблизились до центру, де концентрація малюнків особливо велика. Біля Макдоналдсу поселилось ціле підводне царство.
Час уже добряче потріпав місцевих чудовиськ.
І трохи менше - позитивних персонажів.
Графіті настільки велике, що не влізає і в 5 кадрів
Зворотну стіну одного із будинків прикрашає такий пейзаж
Із вулиці малюнок не видно, що явно сприяє його збереженню.
І ось так, за парканом, теж непогано.
Не зовсім вуличне мистецтво, але теж настінний малюнок, на скорботну тему голодомору і репресій 30-х років. Знаходиться на задвірках костьолу.
У сквері по вулиці Козицького є така розмальована будка.
І така:
Трошки Нью-Йорку на зворотному боці Соборної. Волога, що підкралася знизу, майже з’їла жовте таксі.
А це вже по вулиці Першотравневій.
Одне із підворіть переносить нас на тропічний берег.
…найліпшу частину якого заліпили рекламою. Ну а я зафотошопив назву й номери цих гівнюків, щоб ви не скористались їх послугами.
Цей малюнок, що цілком логічно, знаходився поруч з бібліотекою.
До ветклініки поруч можна пройти по слідам ось цієї киці.
Революційні ворота. До речі, у Вінниці ще є й пам’ятник Че Геварі, до якого ми також доберемось.
Ну і наостанок моє улюблене графіті, яке, на жаль, уже зафарбували.