Відголоски сіро-золотої осені. Частина грибна
Щоб не відкладати справу у довгу скриню (десь так скромно до весни), вирішив уже зараз пройтись по фотках пізньої осені, а саме того періоду, коли вона мала бути типу золотою, а виявилась сіро-буро-малиновою, як і весь цей рік. Так як їздити далеко зробилось уже геть некомфортно, ці міні-подорожі помістилися у межах Вінниці. Але й некритично, бо тут є на що дивитись.
1. Уже традиційно пройшовся лісом по південній межі міста. Стартував із Сабарова, де ніби все десятки разів бачив і знімав, а кожен раз хочеться клацнути щось іще. Класичний вид на ГЕС:
2. Упоротий вид на ГЕС.
3. Осінні дерева над Бугом, тут хто на що спромігся.
4. Цивілізація наступає.
5. У цьому лісі хоч в принципі й нереально заблукати, але принаймні забрести в непролазні хащі спершу зміг. А там пішли гриби.
6. Якщо у схожій минулорічній вилазці неможливо було знайти хоч яку миршаву поганку для фото, то цього року вродило від душі.
7. У грибах я майже не розбираюсь, тому не чіпаю, а для атмосферних знімків підуть. Тим більше в цьому є свої переваги, можна радіти кожному знайденому грибу, а не тільки їстівним.
8. Телебачення до побачення.
9. Цілі барвінкові поля. От хто точно чхав на золоту осінь.
10. Чийсь дім.
11. Джерельце.
12. Вибрався на кручу, зробив звичну панораму Сабарова у похмурому вбранні.
13. Унизу комусь було нічого робити.
14. Над цим всім з висоти чатує наша маленька скромна телевежа.
15. Далі уже знизу роздивився камінь Коцюбинського у контровому світлі. Он він рівно в центрі, з табличкою.
16. Чому б і ні?
17. Та повернусь до теми галюциногенної:)
18. Мухомори варто виділити особняком, тому що найбільш фотогенічні, та ще й які тільки не попадались. Коричневі, бежеві, рожеві, білі…
19.
20.
21.
22. Тим паче, хто на них зазіхне, тому мають більше шансів прожити весь свій вік. Хіба що хтось із досади тумака дасть.
23. Певно, бліда поганка. А симпатичне у неї дитинча.
24. От дощовики знаю, але толку було би брати ці чотири нещастя, ні собі, ні людям.
25. Підозрюю, окрім них мені попадалися тільки неїстівні. Грибників там повно з самого ранку, усе цінне вже мали знайти.
26.
27.
28. Тим не менш, не відмовився би почитати коментарі спеців, якщо тут такі знайдуться, раптом пізнаєте, як звуться гриби на фото.
29.
30.
31. Це на сироїжки схоже (ключове слово - «схоже»).
32.
33.
34. Особливо цікаво було б почути за красунчиків на двох наступних кадрах. Я б їх прийняв за їстівні, але річ у тому, що їх уже хтось знайшов і викинув (то я встановив назад для знімку).
35.
36. Але ліс на межі жовтня й листопада красивий і сам по собі.
37.
38. Квадроциклісти не дадуть збрехати.
39. Пошукав лісові озерця на краю Старого міста. От у таких тихих заводях… щось та й водиться.
40.
41.
42. Ще один мухоморчик, це вже останній, обіцяю. На сьогодні:)
1. Уже традиційно пройшовся лісом по південній межі міста. Стартував із Сабарова, де ніби все десятки разів бачив і знімав, а кожен раз хочеться клацнути щось іще. Класичний вид на ГЕС:
2. Упоротий вид на ГЕС.
3. Осінні дерева над Бугом, тут хто на що спромігся.
4. Цивілізація наступає.
5. У цьому лісі хоч в принципі й нереально заблукати, але принаймні забрести в непролазні хащі спершу зміг. А там пішли гриби.
6. Якщо у схожій минулорічній вилазці неможливо було знайти хоч яку миршаву поганку для фото, то цього року вродило від душі.
7. У грибах я майже не розбираюсь, тому не чіпаю, а для атмосферних знімків підуть. Тим більше в цьому є свої переваги, можна радіти кожному знайденому грибу, а не тільки їстівним.
8. Телебачення до побачення.
9. Цілі барвінкові поля. От хто точно чхав на золоту осінь.
10. Чийсь дім.
11. Джерельце.
12. Вибрався на кручу, зробив звичну панораму Сабарова у похмурому вбранні.
13. Унизу комусь було нічого робити.
14. Над цим всім з висоти чатує наша маленька скромна телевежа.
15. Далі уже знизу роздивився камінь Коцюбинського у контровому світлі. Он він рівно в центрі, з табличкою.
16. Чому б і ні?
17. Та повернусь до теми галюциногенної:)
18. Мухомори варто виділити особняком, тому що найбільш фотогенічні, та ще й які тільки не попадались. Коричневі, бежеві, рожеві, білі…
19.
20.
21.
22. Тим паче, хто на них зазіхне, тому мають більше шансів прожити весь свій вік. Хіба що хтось із досади тумака дасть.
23. Певно, бліда поганка. А симпатичне у неї дитинча.
24. От дощовики знаю, але толку було би брати ці чотири нещастя, ні собі, ні людям.
25. Підозрюю, окрім них мені попадалися тільки неїстівні. Грибників там повно з самого ранку, усе цінне вже мали знайти.
26.
27.
28. Тим не менш, не відмовився би почитати коментарі спеців, якщо тут такі знайдуться, раптом пізнаєте, як звуться гриби на фото.
29.
30.
31. Це на сироїжки схоже (ключове слово - «схоже»).
32.
33.
34. Особливо цікаво було б почути за красунчиків на двох наступних кадрах. Я б їх прийняв за їстівні, але річ у тому, що їх уже хтось знайшов і викинув (то я встановив назад для знімку).
35.
36. Але ліс на межі жовтня й листопада красивий і сам по собі.
37.
38. Квадроциклісти не дадуть збрехати.
39. Пошукав лісові озерця на краю Старого міста. От у таких тихих заводях… щось та й водиться.
40.
41.
42. Ще один мухоморчик, це вже останній, обіцяю. На сьогодні:)