Веснянки

[v1snyk]

Озлоблена потвора підкралася зі спини, тому добряче мене налякала. Вона з глухим гарчанням вчепилася в пляшку з водою у моїй руці із явним наміром забрати її собі. Але вода тут на вагу золота, тому я так просто її не відпустив, а почав видирати з пащі, попутно завдаючи тварюці ударів по голові. Зрештою вона здалася і відступила - звичайна куца

Comments

[v1snyk]

щось таке.

[vitaviktoria]

Це ваше?

[v1snyk]

так

[vitaviktoria]

Я абсолютно не розуміюсь на жанрі фентезі. Єдина річ. яку змогла подужати, це «Дом, в котором…». Тобто, я абсолютний невіглас. Але мене вразила мова, якою ви пишете. Дякую!

[v1snyk]

дякую. але це не фентезі, а просто потік свідомості без жанру та суті.

[olga_den_f]

Цікавий коктейль вражень .
Я так далеко ще не літала. Я лише близенько, у межах свого рйону і на висоті польоту сороки. ;) Стартуючи з власного балкону. На граблях.;) Головне щоб на той момент ніхто з сусідів на балкон не вийшов. Бо вони як побачуть, то спочатку з цікавістю спостерігають, а потім втрачають свідомість. Чомусь. А коли прилітаєш на допомогу і привоиш їх до тями, то вони відкивши очі знову її втрачають ...

А Душа, то дуже вередлива істота. Вкрасти її не можливо. Вона непідвладна нікому, навіть своєму власнику, і іноді викидає такі коники, як наприклад прилипає до кого їй заманеться. Та згодом вона все ж відривається від будь-якого магніту, і повертається набувши нового досвіду. ;)

І тоді замість гною, навіть з пораненого коріння, що стирчить догори, буде капати прозорий, терпкуватий березовий сік.

[v1snyk]

тільки тут ніхто не літає, а лише падають. а з граблями цікавий підхід)

[olga_den_f]

- "... тут ніхто не літає ..."

- Я мала на увазі, переміщення, чи то занурення, у загадковий, невідомий для більшості світ. У мене уява не працює настільки, як у Вас. ;)