Вінницьке старе місто та зовнішній периметр нового, ч. 2
Продовжимо обхід центру Вінниці понад берегом Південного Бугу зі сторони Старого міста. У першій частині було більше тексту, а сьогодні просто фото краєвидів річки та міста.
1.
2. Дика стежка, що тягнеться понад берегом нижче вулиці Успенського, поступово стає широкою і капітальною - така собі набережна «для своїх», про яку навряд знають приїжджі, що тусять в основному на клаптику перед фонтаном «Рошен».
3. Мене часто запитують, чи не знаю я Тайлера Дердена…
4. Поступово на передній план виходить острів Кемпа - єдиний у межах міста, що залишився після підняття рівня води за рахунок зведення Сабарівської ГЕС.
5. У 17 ст. на острові намагались будувати укріплення, з початку 20-го через нього проходили мости, що з’єднували частини міста обабіч річки, а потім навіть проводився фестиваль естрадних пісень. Зараз на Кемпі просто ростуть дерева, мостів туди немає, а всі потенційні проекти як його краще використати так і лишаються проектами. В принципі туди реально потрапити, у холодні зими по льоду, а влітку з рибалками можна домовитись, але тому й навряд там знайдеш щось цікаве, крім сміття.
6. Ну а це вже парадна частина набережної:
7. Із зрозумілих причин конструкції фонтану досі дрімають під водою, і не факт, що цього року піднімуться з неї взагалі. Як і не запустився під час карантину жоден інший фонтан у всьому місті.
8. Маячок під островом виступає в ролі проектора на струмені фонтану, по ідеї.
9. А буйки на диво пасують за кольором до вінницького муніципального транспорту.
10. Проскочив мимо Центрального мосту, щоб пройти ще далі над річкою у північному напрямку. Біля кафе на воді з’явились цікаві стімпанкові скульптури.
11. Один кабан чого вартий:
12. Міняються і види на протилежній стороні. На передній план виходить Єрусалимка - історичний район компактного проживання євреїв, що обрамляв собою Мури, спускаючись до самого Бугу. Зараз і євреїв у Вінниці небагато, і від автентичної Єрусалимки мало що лишилося, але сучасні будинки цілком відтворюють її обриси - наліплені на круті річкові схили хаотичні фавели.
13. Деінде із-за великого кута нахилу замість доріжок - сходи:
14. І якийсь рибальський бомжатничок на цьому березі.
15. Тутешня набережна також архаїчна, вузька і суто для своїх.
16. Ще вище за течією в Південний Буг впадає маленька річка Тяжилівка, що тече переважно через промзони, тому завжди бруднюща (і це ще не найгірший її стан на фото).
17.
18. Нетрі Єрусалимки тим часом змінюються на невисокі скелі, над якими домінує будинок Кумбарі (хоч його так називають в народі, належав він не купцю Кумбарі, а лікарю Новінському насправді).
19.
20. Від будинку до води спускається місцева варіація Потьомкінських сходів. Спроектовані вони архітектором Артиновим із цілком прагматичною метою, як спуск до поромної переправи, котрої вже давно не існує. А от сходи та площадка внизу користуються популярністю.
21. Звісно, то все краще видно у безлисту пору року, і таке фото у мене теж знайшлося.
22. Робив я їх усіх із дворика церкви Ксенії Петербурзької - можливо не найгарнішого храму міста самого по собі, але точно вписаного у найбільш живописну локацію. Незвична і його метаморфоза - церкву створили у наш час із будівлі покинутої водонасосної станції 1911 року.
23. А на воді у цьому місці мене практично завжди зустрічають лиски.
24. До церкви прилягає дуже красива споруда фільтрувальної станції, гармонійно складена з червоної цегли та дикого каменю. Її оточує чиєсь приватне володіння незрозумілого статусу і відверто бомжацького виду.
Взагалі трикутник, утворений Тяжилівкою, Бугом та трасою має назву півострів Бригантина, і є ще одним перспективним місцем, щодо окультурення якого купа ідей і жодних реалізацій. Тому поки то просто зелена зона, що чудово й само по собі, якби не люди, що стабільно її засирають.
25.
26. Якщо на річці біля церкви живуть лиски, то в подвір’ї станції - кози.
27. Не знаю, наскільки їм годиться в їжу все підряд, чим підгодовують сердобольні вінничани, так раз вони тут уже не один рік, значить якось виживають.
28.
29. Із Бригантини піднімаюсь на Київський міст, на якому і закінчу цю прогулянку. Ще раз поглянемо назад, на церкву Ксенії Петербурзької, чудово вписаної в ландшафт:
30. Та скелястий берег Бугу, густа рослинність над яким ховає в собі будинок Новінського та Єрусалимку.
1.
2. Дика стежка, що тягнеться понад берегом нижче вулиці Успенського, поступово стає широкою і капітальною - така собі набережна «для своїх», про яку навряд знають приїжджі, що тусять в основному на клаптику перед фонтаном «Рошен».
3. Мене часто запитують, чи не знаю я Тайлера Дердена…
4. Поступово на передній план виходить острів Кемпа - єдиний у межах міста, що залишився після підняття рівня води за рахунок зведення Сабарівської ГЕС.
5. У 17 ст. на острові намагались будувати укріплення, з початку 20-го через нього проходили мости, що з’єднували частини міста обабіч річки, а потім навіть проводився фестиваль естрадних пісень. Зараз на Кемпі просто ростуть дерева, мостів туди немає, а всі потенційні проекти як його краще використати так і лишаються проектами. В принципі туди реально потрапити, у холодні зими по льоду, а влітку з рибалками можна домовитись, але тому й навряд там знайдеш щось цікаве, крім сміття.
6. Ну а це вже парадна частина набережної:
7. Із зрозумілих причин конструкції фонтану досі дрімають під водою, і не факт, що цього року піднімуться з неї взагалі. Як і не запустився під час карантину жоден інший фонтан у всьому місті.
8. Маячок під островом виступає в ролі проектора на струмені фонтану, по ідеї.
9. А буйки на диво пасують за кольором до вінницького муніципального транспорту.
10. Проскочив мимо Центрального мосту, щоб пройти ще далі над річкою у північному напрямку. Біля кафе на воді з’явились цікаві стімпанкові скульптури.
11. Один кабан чого вартий:
12. Міняються і види на протилежній стороні. На передній план виходить Єрусалимка - історичний район компактного проживання євреїв, що обрамляв собою Мури, спускаючись до самого Бугу. Зараз і євреїв у Вінниці небагато, і від автентичної Єрусалимки мало що лишилося, але сучасні будинки цілком відтворюють її обриси - наліплені на круті річкові схили хаотичні фавели.
13. Деінде із-за великого кута нахилу замість доріжок - сходи:
14. І якийсь рибальський бомжатничок на цьому березі.
15. Тутешня набережна також архаїчна, вузька і суто для своїх.
16. Ще вище за течією в Південний Буг впадає маленька річка Тяжилівка, що тече переважно через промзони, тому завжди бруднюща (і це ще не найгірший її стан на фото).
17.
18. Нетрі Єрусалимки тим часом змінюються на невисокі скелі, над якими домінує будинок Кумбарі (хоч його так називають в народі, належав він не купцю Кумбарі, а лікарю Новінському насправді).
19.
20. Від будинку до води спускається місцева варіація Потьомкінських сходів. Спроектовані вони архітектором Артиновим із цілком прагматичною метою, як спуск до поромної переправи, котрої вже давно не існує. А от сходи та площадка внизу користуються популярністю.
21. Звісно, то все краще видно у безлисту пору року, і таке фото у мене теж знайшлося.
22. Робив я їх усіх із дворика церкви Ксенії Петербурзької - можливо не найгарнішого храму міста самого по собі, але точно вписаного у найбільш живописну локацію. Незвична і його метаморфоза - церкву створили у наш час із будівлі покинутої водонасосної станції 1911 року.
23. А на воді у цьому місці мене практично завжди зустрічають лиски.
24. До церкви прилягає дуже красива споруда фільтрувальної станції, гармонійно складена з червоної цегли та дикого каменю. Її оточує чиєсь приватне володіння незрозумілого статусу і відверто бомжацького виду.
Взагалі трикутник, утворений Тяжилівкою, Бугом та трасою має назву півострів Бригантина, і є ще одним перспективним місцем, щодо окультурення якого купа ідей і жодних реалізацій. Тому поки то просто зелена зона, що чудово й само по собі, якби не люди, що стабільно її засирають.
25.
26. Якщо на річці біля церкви живуть лиски, то в подвір’ї станції - кози.
27. Не знаю, наскільки їм годиться в їжу все підряд, чим підгодовують сердобольні вінничани, так раз вони тут уже не один рік, значить якось виживають.
28.
29. Із Бригантини піднімаюсь на Київський міст, на якому і закінчу цю прогулянку. Ще раз поглянемо назад, на церкву Ксенії Петербурзької, чудово вписаної в ландшафт:
30. Та скелястий берег Бугу, густа рослинність над яким ховає в собі будинок Новінського та Єрусалимку.