Минулого року так склалося, що в Івано-Франківську область централізовано я не їздив, а тільки заглядав на її прикордоння із сусідніх областей - в
Болехів із Львівщини, а з Буковини - в Кути Косівського району.
Підозрюю, саме звідти взагалі простіше добиратися, ніж з обласного центру, адже Кути лежать фактично на іншому березі Черемоша відносно Вижниці. Цікавість підігрівав той факт, що туристичних звітів про них не знайшов, хоча подивитися там точно є на що. Можливо, не на руку селищу зіграв той факт, що в Україні воно має повно тезок, тільки у Львівській обл. чотири, і саме звіти про них гугл і знаходить у першу чергу.
1. Кути - це смт, що утворює агломерацію з прилеглим селом Старі Кути, яке більше і за площею, і навіть за населенням (5,3 тис. проти 4,1). Зі Старих Кутів і почну, вони добре підійдуть якраз «для розігріву».
2. Центр села, місце для культурного проводження часу.
3. Тарас Григорович також присутній.
4. Сюрреалістична «рідна школа», сподіваюсь, просто недобудована, а не покинута.
5. Концентрація храмів на Покутті велика. Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1882) - масштабна, світла й помітна.
6. Там якраз готувалось вінчання, відмітив для себе, що окрім звичної фототехніки збирались підіймати коптер. Прогрес не стоїть на місці і в гуцульській глибинці.
7. Дзвіниця дерев’яна. Підозрюю, старша за церкву, можливо, початково і сама церква тут була дерев’яна.
8. Примітний колодязь при дорозі.
9. Другий храм в іншому кінці села - Преображення Господнього, 1868.
10. Почав звертати увагу на хрести. Ніби й чого в них може бути незвичного, а от трапляються справжні шедеври:
11. Ця церква також на кладовищі. Двір через дорогу був святково прикрашений, можливо, хтось із молодих якраз звідти (весело їм - навпроти одного цвинтаря живуть, на інший вінчатись поїхали…)
12. Тепер черга просто Кутів. У якості місцевого колориту, струмок тече тупо по дорозі.
13. Традиційна рубрика, а чи не наркомани ви всі часом?
14. Потроху будинки стають більш міськими.
15. Особливо в середмісті. Центр Кутів крихітний, акуратний і зберіг своє лице. Видно, що це уже конкретно місто, хоч і колишнє.
16.
17.
18. Дерево росте зсередини будинку:
19. Костьол Святого Серця Ісуса (1898):
20. Забудова площі Ринок зберіглась фрагментарно, переважно південно-східна сторона, де домінує ратуша - найгарніша споруда Кутів.
21.
22. Ще трохи площі Ринок:
23.
24. Сучасні будинки намагаються не відставати.
25. Другий костьол - вірменський, святого Антонія (1772).
26. Сторож у дворі є, все під контролем.
27. Далі дорога роздвоюється, основна траса уходить униз на Вижницю, а нагору веде однобічна вулиця Тюдівська. З неї відкриваються красиві краєвиди Буковинських Карпат із селами в низині.
28. Вижниця (зліва видно синьо-жовту ратушу і православну церкву над нею):
29. Передмістя Рівня, де народився Назарій Яремчук:
30. Якесь із сусідніх сіл, мабуть, Чорногузи.
31. Сама по собі Тюдівська неочікувано явила собою цілісний клапоть старої містечкової забудови:
32.
33. В її горішній частині знаходимо чергову церкву, Святої Трійці (1833).
34.
35.
36. Також звертає на себе увагу військовий меморіал по сусідству.
37. Зокрема, детально проробленими образами українських воїнів різних епох.
38.
39. Ангел на придорожньому хресті: