Марібор, ч. 2. Драва та мости
Продовжую розповідь про словенський Марібор тим же, з чого закінчив попередню частину - історичною ринковою площею. Тільки ринок з неї давно переїхав, і називається тепер вона просто Головна.
1.
2. Єдина відмінність від більшості аналогів, що з однієї сторони її підрізає аж дуже жвава траса. А так все традиційно. Ратуша:
3. Чумна колона:
4. Найгарніший, як на мене, будинок площі. Початкове призначення не знаю, а зараз то готель + кафе.
5.
6. Декор:
7.
8. Іще один, з характерним середньовічним «стріт-артом».
9. Із ринку історичного повз ринок сучасний спускаюсь на берег Драви. Понад річкою зберіглося кілька веж колишньої міської стіни, яка будувалась ще в 14-15 ст. Ось ця називається Sodni stolp:
10. Загалом же околиці базару такі собі. Є будинки і в аварійному стані, чого гріха таїти.
11. Промисловий Марібор тяжко пережив розрив економічних зв’язків із рештою колишньої Югославії; в 90-ті роки рівень безробіття доходив до 25%. Зараз усе потихеньку відновлюється.
12. У розділеному навпіл місті мости відіграють неабияку роль. Серед них виділяється Старий міст, збудований за часів Австро-Угорщини - то не тільки зв’язна ланка між берегами Драви, а й архітектурна пам’ятка. Вітальна делегація вже вирушила назустріч:
13.
14. Скільки свого часу доводилось фотополювати за лебедями, щоб спіймати в кадр, а тут самі припливли (а якби вміли говорити, то ще б проскандували: «Жрать! Жрать! Жрать!»:) довелось поділитися печивом).
15. У підпорах мосту ще й фонтани встановлені:
16. Поруч із заброшками багато затишних будинків.
17.
18. А історичні вулички тут якісь особливо шикарні:
19.
20. Старий міст заодно є і хорошим оглядовим майданчиком.
21. Сторона, звідки прийшов:
22. Заброшки та Sodni stolp:
23. Зліва зверніть увагу на оповитий зеленню будинок: то і є та сама найстаріша в світі виноградна лоза:
24. Вид на старе місто по інший бік мосту (взагалі вся історична частина на північному березі Драви).
25. Нешпакльовані будинки - синагога (теж була частиною міських укріплень) та ще одна вежа:
26. Власне міст:
27.
28. Що чудово, понад Дравою проходить стежка, якою можна прогулюватись, споглядаючи центр.
29. Синагога:
30. Ближня до неї вузенька вежа зветься Židovski Stolp (ну бо поруч), інша водонапірна - Vodni stolp.
31. Сучасна архітектура непогано вписується в історичний ансамбль:
32. Хоча не вся. Словенці чомусь взяли і вліпили на березі річки великий чорний гроб. Може, їх архітектор херні з Андріївського узвозу покусав, чи й особисто його запросили.
33. Залізничний міст:
34. Все ж дико фотогенічне місто…
35. Гора Піраміда з першої частини:
36. На південній стороні, окрім прогулянки берегом Драви, майже нічого не дивився. За залізничним мостом починаються величезні за площею кладовища з кількома церквами. А це, видно, колумбарій:
Дійшов аж туди заради однієї із церков. Не пам’ятаю вже, як узнав про неї, та дуже сподобалась.
37. Це явно сучасний храм, але ж настільки оригінальний та один з найгарніших, що я бачив у Словенії. Історична спадщина - то добре, але коли й сучасна архітектура тримає планку - взагалі супер.
38.
39. На цьому майже все. Ще один стріт-арт чи не в єдиному у місті підземному переході:
40. Якщо почався Марібор для мене з автобусного вокзалу, то закінчився залізничним. Він тут ось такий:
41. Типовий для Словенії пристанційний пам’ятник-паровозик:
1.
2. Єдина відмінність від більшості аналогів, що з однієї сторони її підрізає аж дуже жвава траса. А так все традиційно. Ратуша:
3. Чумна колона:
4. Найгарніший, як на мене, будинок площі. Початкове призначення не знаю, а зараз то готель + кафе.
5.
6. Декор:
7.
8. Іще один, з характерним середньовічним «стріт-артом».
9. Із ринку історичного повз ринок сучасний спускаюсь на берег Драви. Понад річкою зберіглося кілька веж колишньої міської стіни, яка будувалась ще в 14-15 ст. Ось ця називається Sodni stolp:
10. Загалом же околиці базару такі собі. Є будинки і в аварійному стані, чого гріха таїти.
11. Промисловий Марібор тяжко пережив розрив економічних зв’язків із рештою колишньої Югославії; в 90-ті роки рівень безробіття доходив до 25%. Зараз усе потихеньку відновлюється.
12. У розділеному навпіл місті мости відіграють неабияку роль. Серед них виділяється Старий міст, збудований за часів Австро-Угорщини - то не тільки зв’язна ланка між берегами Драви, а й архітектурна пам’ятка. Вітальна делегація вже вирушила назустріч:
13.
14. Скільки свого часу доводилось фотополювати за лебедями, щоб спіймати в кадр, а тут самі припливли (а якби вміли говорити, то ще б проскандували: «Жрать! Жрать! Жрать!»:) довелось поділитися печивом).
15. У підпорах мосту ще й фонтани встановлені:
16. Поруч із заброшками багато затишних будинків.
17.
18. А історичні вулички тут якісь особливо шикарні:
19.
20. Старий міст заодно є і хорошим оглядовим майданчиком.
21. Сторона, звідки прийшов:
22. Заброшки та Sodni stolp:
23. Зліва зверніть увагу на оповитий зеленню будинок: то і є та сама найстаріша в світі виноградна лоза:
24. Вид на старе місто по інший бік мосту (взагалі вся історична частина на північному березі Драви).
25. Нешпакльовані будинки - синагога (теж була частиною міських укріплень) та ще одна вежа:
26. Власне міст:
27.
28. Що чудово, понад Дравою проходить стежка, якою можна прогулюватись, споглядаючи центр.
29. Синагога:
30. Ближня до неї вузенька вежа зветься Židovski Stolp (ну бо поруч), інша водонапірна - Vodni stolp.
31. Сучасна архітектура непогано вписується в історичний ансамбль:
32. Хоча не вся. Словенці чомусь взяли і вліпили на березі річки великий чорний гроб. Може, їх архітектор херні з Андріївського узвозу покусав, чи й особисто його запросили.
33. Залізничний міст:
34. Все ж дико фотогенічне місто…
35. Гора Піраміда з першої частини:
36. На південній стороні, окрім прогулянки берегом Драви, майже нічого не дивився. За залізничним мостом починаються величезні за площею кладовища з кількома церквами. А це, видно, колумбарій:
Дійшов аж туди заради однієї із церков. Не пам’ятаю вже, як узнав про неї, та дуже сподобалась.
37. Це явно сучасний храм, але ж настільки оригінальний та один з найгарніших, що я бачив у Словенії. Історична спадщина - то добре, але коли й сучасна архітектура тримає планку - взагалі супер.
38.
39. На цьому майже все. Ще один стріт-арт чи не в єдиному у місті підземному переході:
40. Якщо почався Марібор для мене з автобусного вокзалу, то закінчився залізничним. Він тут ось такий:
41. Типовий для Словенії пристанційний пам’ятник-паровозик: