В радянські часи не існувало такого поняття як
кейтерінг, тому знімальні групи кіностудій під час роботи в місті обідали де прийдеться - чи самі шукали поблизу їдальню, чи адміністрація групи домовлялась в якійсь з відомчих їдалень, що знімальна група буде їсти там (кожен все одно платив зі своєї кишені).
Навесні 1987 року знімальна група Одеської
(
Read more... )
Comments 4
Reply
Наприклад, у 1980 році під час Олімпіади в Москві ,як тоді казали - "було все".
А я дивився ту Олімпіаду по телевізору з Туві з батьківщини Шойгу з стройотряда (70км. від Монголії).
Там в єдиний місцевий магазин в радіусі 20 кілометрів єдине з "м'ясного" - варену ковбасу привозили раз на місяць 21-го числа.
За 2 дні ії розбирали і до наступного місяця на прилавках гастроному
знову була тільки горілка, мутний непрозорий портвейн сигарети, крупи, мука, консерви.
"Водка русская" тоді в Києві звідки я і поїхав в стройотряд коштувала 4р12к
(12 коп, це залогова ціна пляшки, котру потім можна було здати в приймальний пункт склотари за ці ж 12 коп).
А там в Сибіру - 4.09.
І найближчий пункт прийому склотари - за 550 кілометрів в Абакані
Reply
Reply
Спортсменів завжди і всюди кормлять так само, бо інакше вони через певний час не дадуть того спортивного результату, заради котрого їх ростять і годують.
Reply
Leave a comment