Где живут хохлы?
В 1976 г. в сборнике рассказов советских писателей издательства "Известия", Москва, вышло сочинение Григора Тютюнника "Отдавали Катрю замуж" в переводе Н.Дангуловой. Почему-то на мове название чуть иное. И перевод чуть отличается от украинского. Полный текст на русском я не нашёл. Поэтому воспользуюсь на мове.
Итак, суть события свадьба в селе. Последнее точно не обозначено, но косвенно можно предположить, что она находится около Полтавы. Место положения ключевое для моей мысли. Поэтому обосную подробнее. Председатель местного колхоза говорит, что Н.В.Гоголь "наш земляк". В хате висит фото отретушированное художником из Полтавы "фотограф-портретист із Полтави підмалював їхні брови усім однаково - рівно". И третье, на машине до Ворошиловграда 400 км.
На свадьбе селяне затянули важную для них песню. И расчувствовались.
"Ой, братіку, сокілоньку,
Ой, братіку, сокілоньку,
Та візьми ж мене на зимоньку...
Від цієї давньої, ущерть налитої смутком пісні, з якою виросло не одне покоління хуторян і не одне покоління пішло на той світ, у жінок бриніли сльози на віях, а чоловіки хмурилися, сумнішали очима й прохмелялися, наче й не пили...".
На что гость со стороны жениха отреагировал.
«- Дають хохли! - захоплено сказав до молодого хлопчина, що приїхав разом з ним «Волгою». Голосно сказав, сподіваючись, мабуть, що його за піснею не розчують. Однак Федір Безверхий, який сидів неподалік за родинним столом, таки дочувся, примружив очі й спитав:
- А ви самі, звиняйте, звідки будете?
- О, я, папаша, здалеку, - поважливо одказав молодик. - Я з Вінниці. Тобто батьки звідти. А я корінний донбасівець.
- А-а... То далеко! - реготнув Федір. - Це ж у вас, у Вінниці, кажуть рабий замість рябий?..
- Та ні, кажу я вам: я корінний донбасівець. То батьки...
- Ну, то давайте вип’ємо за ваші краї, - оскирнувся Федір. - По
повному, щоб дома не журилися, як то кажуть».
https://pda.coollib.com/b/313168-grigir-mihaylovich-tyutyunnik-oddavali-katryu
Вывод, который я делаю: хохлами на Украине называли не всех украинцев, а только на землях Северного Левобережья. В Донбассе и Виннице хохлов не было.
Итак, суть события свадьба в селе. Последнее точно не обозначено, но косвенно можно предположить, что она находится около Полтавы. Место положения ключевое для моей мысли. Поэтому обосную подробнее. Председатель местного колхоза говорит, что Н.В.Гоголь "наш земляк". В хате висит фото отретушированное художником из Полтавы "фотограф-портретист із Полтави підмалював їхні брови усім однаково - рівно". И третье, на машине до Ворошиловграда 400 км.
На свадьбе селяне затянули важную для них песню. И расчувствовались.
"Ой, братіку, сокілоньку,
Ой, братіку, сокілоньку,
Та візьми ж мене на зимоньку...
Від цієї давньої, ущерть налитої смутком пісні, з якою виросло не одне покоління хуторян і не одне покоління пішло на той світ, у жінок бриніли сльози на віях, а чоловіки хмурилися, сумнішали очима й прохмелялися, наче й не пили...".
На что гость со стороны жениха отреагировал.
«- Дають хохли! - захоплено сказав до молодого хлопчина, що приїхав разом з ним «Волгою». Голосно сказав, сподіваючись, мабуть, що його за піснею не розчують. Однак Федір Безверхий, який сидів неподалік за родинним столом, таки дочувся, примружив очі й спитав:
- А ви самі, звиняйте, звідки будете?
- О, я, папаша, здалеку, - поважливо одказав молодик. - Я з Вінниці. Тобто батьки звідти. А я корінний донбасівець.
- А-а... То далеко! - реготнув Федір. - Це ж у вас, у Вінниці, кажуть рабий замість рябий?..
- Та ні, кажу я вам: я корінний донбасівець. То батьки...
- Ну, то давайте вип’ємо за ваші краї, - оскирнувся Федір. - По
повному, щоб дома не журилися, як то кажуть».
https://pda.coollib.com/b/313168-grigir-mihaylovich-tyutyunnik-oddavali-katryu
Вывод, который я делаю: хохлами на Украине называли не всех украинцев, а только на землях Северного Левобережья. В Донбассе и Виннице хохлов не было.