Красноград - місто в Харківській області. Населення 21тисяча чоловік. Засноване в 1731 році як Білевська фортеця у складі Української оборонної лінії. Через півстоліття фортеця стала містом із назвою Костянтиноград. Ще пізніше в 1922 році місто отримало сучасну назву - Красноград.
Мапа району
В позаминулу неділю вирішили вибратися з міста. Із одним вихідним хотілося виспатися, тому подивившись розклад електричок і обравши прийнятний за часом варіант, вирішили поїхати до Краснограда.
1. Майже три години в електричці і ми на місці. Нас зустрічає черговий вокзал. До слова, доволі непоганий
2. Пройшовши із 20 хвилин, ми опиняємося в центрі цього невеличкого міста. Проте, як виявилося, згодом, доволі цікавого і приємного.
3. Ось, наприклад, ця вулиця, може похизуватися, будівлями достойними навіть якого-небудь обласного центру
4. Ось непоганий модерновий будинок
5. А ось просто фантастичний модерновий будинок.
6. Цей не загубився навіть у Львові чи Києві
7. Зараз тут мерія. Цікаво, що тут було раніше.
8. Дуже гарний! Дуже!
9. До речі, поки не забув, Красноград не є Слобожанщиною, хоча і знаходиться в Харківській області. До революції він був у складі Полтавської губернії.
10. Деталі і деревця на деталях=)
11.
12. Навпроти теж цікавенький банк
13. І будинок культури
14. Трохи далі побачили місцевий краєзнавчий музей ім. Мартиновича.
15. А ще трошки далі випадково помітили колишню лікарню в готичному стилі. Зараз більша її частина покинута.
16. Побудував її якийсь чи то Шрьодер, чи то Шнайдер, чи то хтось із схожим прізвищем.
17. Шкода, що така цікава будівля руйнується...
18. Башточка
19. А це будівля із іншого боку. Хоч ця частина не покинута.
20. Пам'ятник лікарям.
21. Ще в місті біля якоїсь будівлі, напевно адміністративної, стоять погруддя Пушкіна та Шевченка
22. В місті бачили багато будівель, обкадених жахливим кахлем. Ще кілька років навіть вокзал таким був.
23. Бізон
24. Ще якась достойна будівля, щоправда, підушатаного вигляду.
25. Церква 1992 року. Щось в ній є - ніби нічого складного, але якось прикольно поєднується цегла із чорними куполами.
26. А були б золоті, було б казна-що
27. Поруч семінарія.
28. А ось і залишки Білевської фортеці. До речі, таких від Сіверського Дінця до Дніпра було десь більше десяти. І слугували вони захистом від кримських татарів.
29. На ній пам'ятний знак 1922 року.
30. Також дорогою до вокзалу побачили школу, на місці якої колись була садиба художника Порфирія Мартиновича, того самого, на честь якого названий місцевий музей
31. А ось і доказ:)
А далі ми поїхали ще до одного села - Берестовеньки, про яке напишу згодом.