Первухинка
Первухинка - село в Богодухівському районі Харківської області. Воно майже нікому невідоме, проте там є дещо цікаве.
1. Щоб туди дістатись, нам треба було доїхати "собакою" до Губарівки.
2. І пройти пішки кілька кілометрів до Гут.
3. А з Гут пройти ще кілька кілометрів вже до Первухинки. На фото якась гутянська школа.
4. А ось і Первухинка. Тут ми побачили прикольну барокову башту. То чи водонапірна вежа чи просто частина колишнього заводу, який місцеві розібрали під нуль
5. Схоже, що скоро черга дійде і до цієї башти.
6. Хотіли було залізти нагору, але то неможливо було зробити, не забруднившись
7. Виглядає вона класно. Як завжди поойкали щодо того, що все руйнується, і пішли далі...
8. А ось і мета нашого відвідання Первухинки - "замок"
9. Дізнатись інфу щодо цієї будівлі не виявилося можливим. В інеті жодної інфи не знайшов. Ми думали, що то садиба якась.
10. Але від місцевого дядька дізнались, що то було щось типу селекційного інституту Леопольда Кьоніга (цукрового магната і власника маєтку в Шарівці і купи цукрових заводів, в вищезгаданих Гутах в тому числі)
11. Він нам сказав, що будівля охороняється, щоб не розібрали як завод поруч. Хоча коли ми прийшли, нікого не було. Тож ми перелізли через паркан і зробили собі нелегальну екскурсію.
12. В цій будівлі за совку був дитячий будинок. Зараз він просто стоїть собі без діла.
13. Ще дядько розповів, що його хотів купити хтось із Харкова, але влада ціну вломила за нього неадекватну.
14. Треба визнати, стан будівлі непоганий.
15. Також на території є допоміжні споруди.
16.
17. Поблукавши територією, далі ми пішли до Володимирівки, щоб побачити садибу "Наталіївка".
По дорозі зробили привал:)
18. Щоб дістатись до неї, ми протопали близько 12-15км. Але дорога була приємною - йшли через ліс
19. Також в лісі знайшли мальовничий ставочок
20. Майже Синевир:)
21. Також, йдучи по лісу, помітили купу таких штук через кожні 300-500 метрів. Що воно таке, хз. Якщо хтось знає, то підкажіть, будь ласка, що це. Ми так і не здогадались.
22. А ми йдемо далі до Володимирівки. Далі буде...
1. Щоб туди дістатись, нам треба було доїхати "собакою" до Губарівки.
2. І пройти пішки кілька кілометрів до Гут.
3. А з Гут пройти ще кілька кілометрів вже до Первухинки. На фото якась гутянська школа.
4. А ось і Первухинка. Тут ми побачили прикольну барокову башту. То чи водонапірна вежа чи просто частина колишнього заводу, який місцеві розібрали під нуль
5. Схоже, що скоро черга дійде і до цієї башти.
6. Хотіли було залізти нагору, але то неможливо було зробити, не забруднившись
7. Виглядає вона класно. Як завжди поойкали щодо того, що все руйнується, і пішли далі...
8. А ось і мета нашого відвідання Первухинки - "замок"
9. Дізнатись інфу щодо цієї будівлі не виявилося можливим. В інеті жодної інфи не знайшов. Ми думали, що то садиба якась.
10. Але від місцевого дядька дізнались, що то було щось типу селекційного інституту Леопольда Кьоніга (цукрового магната і власника маєтку в Шарівці і купи цукрових заводів, в вищезгаданих Гутах в тому числі)
11. Він нам сказав, що будівля охороняється, щоб не розібрали як завод поруч. Хоча коли ми прийшли, нікого не було. Тож ми перелізли через паркан і зробили собі нелегальну екскурсію.
12. В цій будівлі за совку був дитячий будинок. Зараз він просто стоїть собі без діла.
13. Ще дядько розповів, що його хотів купити хтось із Харкова, але влада ціну вломила за нього неадекватну.
14. Треба визнати, стан будівлі непоганий.
15. Також на території є допоміжні споруди.
16.
17. Поблукавши територією, далі ми пішли до Володимирівки, щоб побачити садибу "Наталіївка".
По дорозі зробили привал:)
18. Щоб дістатись до неї, ми протопали близько 12-15км. Але дорога була приємною - йшли через ліс
19. Також в лісі знайшли мальовничий ставочок
20. Майже Синевир:)
21. Також, йдучи по лісу, помітили купу таких штук через кожні 300-500 метрів. Що воно таке, хз. Якщо хтось знає, то підкажіть, будь ласка, що це. Ми так і не здогадались.
22. А ми йдемо далі до Володимирівки. Далі буде...