ЖЕРТВИ ОУН - УПА
Фрагмент из книги В. Масло́вского З КИМ І ПРОТИ КОГО воювали українські націоналісти в роки Другої світової війни
очередной раз демострирует, как лукавят и лгут те, кто почитает бандитов из ОУН, УПА в кач-ве героев:
Про страхітливу обстановку терору перших днів окупації писали мельниківці, викриваючи своїх політичних суперників із тої ж ОУН:
"З початком німецько-совєтської війни... відділи диверсантів в німецьких мундирах, з німецькими автоматами та на німецьких танках приїзджають до евакуйованого советами Львова. Бундючні і самовпевнені диверсанти, діставшись до Львова, влаштовують протягом кількох днів садистські оргії (автори натякають на бойовиків спеціаль-батальйону Абверу "Нахтігаль" - В.М.)....
Українські ж націоналісти або абсолютно замовчують ці трагічні події, або ж одностайно вважають, що "українсько-польську війну" розпочали польські шовіністи (спеціально створені "пляцуфки"), інспіровані і натхненні лондонським еміграційним урядом Польщі, ще в 1942 р. в українських та змішаних селах на Холмщині (Західна Волинь). В той же час додають, що війна з боку "українців" була звичайною помстою полякам за їх тривале поневолення українських земель та знущання над українським населенням.
Рішард Тожецкі зазначає, що результатами війни стало винищення на Волині близько 40 тисяч поляків. Якщо криваву різню розпочали бульбівці, то продовжили і довершили її бандерівці. Не обійшлося тут і без провокацій. "На послугах націоналістичної партизанки (тобто УПА бандерівців - В.М.), - зазначає Рішард Тожецкі, - перебувало на терені понад 200 осередків української поліції, тобто 12 тисяч осіб... В березні 1943 р. на бік ОУН-б перейшло понад 5 тисяч українських поліціантів".[5] Автор вказує і на гасло націоналістичних бойовиків: "Покінчили з жидами, тепер те саме зробимо з поляками!". В той же час гітлерівці замінили опустілі осередки українських поліцаїв поляками. Це, мовляв, і послужило привідом для українських націоналістів до масового винищення польського..Водночас, підкреслює автор, упівці вимордували й українців, які симпатизували комуністам і полякам.
...
У попередніх підрозділах ми зазначали, що винищення польського ...
населення відбувалося організовано, за спеціальнім планом. Якщо на Волині такий план виконувався низовими формуваннями ОУН - УПА переважно невдало, бо цьому перешкоджали радянські і польські партизани, а польські села постійно тримали стан самооборони, чи покидали домівки і переселялись у міста, то в Східній Галичині бандерівці діяли безоглядно, систематично і безкарно, тероризували село за селом і тотально винищували польське населення. В Галичині розпал масового вбивства припав на весну 1944 року, коли вже Червона Армія стояла на підступах до Західної України. Характерно тут і те, що протипольськими акціями тут в основному займалися вже натреновані на вбивствах місцеві боївки, підсилені каральними групами служби безпеки ОУН та спеціальними підрозділами УПА. Бандерівці в цій справі бездоганно переймали досвід гітлерівських каральних служб.
Наведемо кілька прикладів:
"Стрийщина:
В ніч з 8 на 9 травня 1944 р. група "Явора" спільно з місцевою повітовою боївкою оточила с. Держів, в якому проживало багато поляків, щоб почати чистку польського елементу. Поляки почали тікати до костела і там зачинились. Інші сиділи в будинках, зачинившись в них. Тому почали підпалювати хати, спалено костел. Ляхів-утікачів розстрілювали. В цій суматосі стали жертвами і кілька українців, які тікали разом з поляками. В час цієї акції вбито 60 поляків.....
В 1990 р. у м. Вроцлаві (Польща) зусиллями місцевої громадськості утворилося товариство жертв українських націоналістів - "Місія примирення і покаяння"....
У своєму відкритому листі до парламенту Польщі Товариство нагадало, що в колишніх східних воєводствах було вбито близько 500 тисяч поляків, а також євреїв і українців, які відмовлялися співробітничати із злочинцями. "Чекаємо заяву на парламентському й урядовому рівнях, -говориться в листі, - яка ясно і недвозначно визначила б злочини, вчинені українськими націоналістами, як геноцид, а їхні формування фашистського гатунку - як злочинні організації, особливо ОУН, УПА, батальйон "Нахтігаль", українське ЕСЕС вахманшафт, українське хільфполіцай, шуцман ландестдінст. До злочинів геноциду не застосовний строк давності. Ми посилаємося тут на закон, який наказує переслідувати і судити цих злочинців".
І далі:
"Свідчень цих жахливих часів залишилось немало. Все ще живі очевидці. Члени вроцлавського Товариства готові негайно надати всім "неінформованим" властям і організаціям безліч матеріалів до розробки теми: "Злочини українських націоналістів проти польського, українського і єврейського населення в 1939-45 і наступні роки на території Речі Посполитої""."
Приведенные цитаты - лишь толика зверств "вояк"
П.С. А вот как "новые власти" на незелажнии ненцi-Украiнi отнеслись к историку:
"
Вита́лий Масло́вский (укр. Віталій Масловський) (7 июня 1935 - 26 октября 1999) - украинский историк, доктор исторических наук, профессор.
...
В период распада СССР, профессор подвергся преследованиям со стороны новой власти. За опубликованную им в 1990 году книгу «Земля обвиняет» о деятельности УПА, его уволили с работы в Институте общественных наук западноукраинского отделения АН Украины. С тех пор, в течение почти десятилетия, Масловский оставался безработным, живя на небольшую пенсию, которую получал как инвалид Великой Отечественной войны. Тем не менее, учёный продолжал работать над научными трудами.
Работа Виталия Масловского вызывала крайнее недовольство апологетов ОУН-УПА. В его адрес поступали многочисленные угрозы расправы, как через прессу, так и в личном общении.
В 1999 году за пределами Украины вышла очередная книга Виталия Масловского - «С кем и против кого воевали украинские националисты в годы Второй мировой войны». Отдельные главы из неё в предыдущие годы публиковались во львовской газете «Вильна Украина», что вызвало очень резкую реакцию со стороны националистов. Была развёрнута активная кампания по дискредитации учёного в прессе.
К концу 1999 года доктор исторических наук Масловский завершил очередную книгу - о холокосте и роли ОУН-УПА в его проведении. В процессе работы над ней, профессор обработал много новых, ранее неизвестных науке исторических источников.
26 октября 1999 года профессор Виталий Масловский был найден в бессознательном состоянии в подъезде своего дома во Львове. Смерть наступила 27 октября в результате черепно-мозговой травмы и перелома шейного участка позвоночника. Жена Виталия Масловского, запуганная угрозами и смертью мужа, отказалась от возбуждения уголовного дела, заявив, что он умер своей смертью."
P.S . 2:
29.10.07 12:22
Убийство львовского историка остается нераскрытым
очередной раз демострирует, как лукавят и лгут те, кто почитает бандитов из ОУН, УПА в кач-ве героев:
Про страхітливу обстановку терору перших днів окупації писали мельниківці, викриваючи своїх політичних суперників із тої ж ОУН:
"З початком німецько-совєтської війни... відділи диверсантів в німецьких мундирах, з німецькими автоматами та на німецьких танках приїзджають до евакуйованого советами Львова. Бундючні і самовпевнені диверсанти, діставшись до Львова, влаштовують протягом кількох днів садистські оргії (автори натякають на бойовиків спеціаль-батальйону Абверу "Нахтігаль" - В.М.)....
Українські ж націоналісти або абсолютно замовчують ці трагічні події, або ж одностайно вважають, що "українсько-польську війну" розпочали польські шовіністи (спеціально створені "пляцуфки"), інспіровані і натхненні лондонським еміграційним урядом Польщі, ще в 1942 р. в українських та змішаних селах на Холмщині (Західна Волинь). В той же час додають, що війна з боку "українців" була звичайною помстою полякам за їх тривале поневолення українських земель та знущання над українським населенням.
Рішард Тожецкі зазначає, що результатами війни стало винищення на Волині близько 40 тисяч поляків. Якщо криваву різню розпочали бульбівці, то продовжили і довершили її бандерівці. Не обійшлося тут і без провокацій. "На послугах націоналістичної партизанки (тобто УПА бандерівців - В.М.), - зазначає Рішард Тожецкі, - перебувало на терені понад 200 осередків української поліції, тобто 12 тисяч осіб... В березні 1943 р. на бік ОУН-б перейшло понад 5 тисяч українських поліціантів".[5] Автор вказує і на гасло націоналістичних бойовиків: "Покінчили з жидами, тепер те саме зробимо з поляками!". В той же час гітлерівці замінили опустілі осередки українських поліцаїв поляками. Це, мовляв, і послужило привідом для українських націоналістів до масового винищення польського..Водночас, підкреслює автор, упівці вимордували й українців, які симпатизували комуністам і полякам.
...
У попередніх підрозділах ми зазначали, що винищення польського ...
населення відбувалося організовано, за спеціальнім планом. Якщо на Волині такий план виконувався низовими формуваннями ОУН - УПА переважно невдало, бо цьому перешкоджали радянські і польські партизани, а польські села постійно тримали стан самооборони, чи покидали домівки і переселялись у міста, то в Східній Галичині бандерівці діяли безоглядно, систематично і безкарно, тероризували село за селом і тотально винищували польське населення. В Галичині розпал масового вбивства припав на весну 1944 року, коли вже Червона Армія стояла на підступах до Західної України. Характерно тут і те, що протипольськими акціями тут в основному займалися вже натреновані на вбивствах місцеві боївки, підсилені каральними групами служби безпеки ОУН та спеціальними підрозділами УПА. Бандерівці в цій справі бездоганно переймали досвід гітлерівських каральних служб.
Наведемо кілька прикладів:
"Стрийщина:
В ніч з 8 на 9 травня 1944 р. група "Явора" спільно з місцевою повітовою боївкою оточила с. Держів, в якому проживало багато поляків, щоб почати чистку польського елементу. Поляки почали тікати до костела і там зачинились. Інші сиділи в будинках, зачинившись в них. Тому почали підпалювати хати, спалено костел. Ляхів-утікачів розстрілювали. В цій суматосі стали жертвами і кілька українців, які тікали разом з поляками. В час цієї акції вбито 60 поляків.....
В 1990 р. у м. Вроцлаві (Польща) зусиллями місцевої громадськості утворилося товариство жертв українських націоналістів - "Місія примирення і покаяння"....
У своєму відкритому листі до парламенту Польщі Товариство нагадало, що в колишніх східних воєводствах було вбито близько 500 тисяч поляків, а також євреїв і українців, які відмовлялися співробітничати із злочинцями. "Чекаємо заяву на парламентському й урядовому рівнях, -говориться в листі, - яка ясно і недвозначно визначила б злочини, вчинені українськими націоналістами, як геноцид, а їхні формування фашистського гатунку - як злочинні організації, особливо ОУН, УПА, батальйон "Нахтігаль", українське ЕСЕС вахманшафт, українське хільфполіцай, шуцман ландестдінст. До злочинів геноциду не застосовний строк давності. Ми посилаємося тут на закон, який наказує переслідувати і судити цих злочинців".
І далі:
"Свідчень цих жахливих часів залишилось немало. Все ще живі очевидці. Члени вроцлавського Товариства готові негайно надати всім "неінформованим" властям і організаціям безліч матеріалів до розробки теми: "Злочини українських націоналістів проти польського, українського і єврейського населення в 1939-45 і наступні роки на території Речі Посполитої""."
Приведенные цитаты - лишь толика зверств "вояк"
П.С. А вот как "новые власти" на незелажнии ненцi-Украiнi отнеслись к историку:
"
Вита́лий Масло́вский (укр. Віталій Масловський) (7 июня 1935 - 26 октября 1999) - украинский историк, доктор исторических наук, профессор.
...
В период распада СССР, профессор подвергся преследованиям со стороны новой власти. За опубликованную им в 1990 году книгу «Земля обвиняет» о деятельности УПА, его уволили с работы в Институте общественных наук западноукраинского отделения АН Украины. С тех пор, в течение почти десятилетия, Масловский оставался безработным, живя на небольшую пенсию, которую получал как инвалид Великой Отечественной войны. Тем не менее, учёный продолжал работать над научными трудами.
Работа Виталия Масловского вызывала крайнее недовольство апологетов ОУН-УПА. В его адрес поступали многочисленные угрозы расправы, как через прессу, так и в личном общении.
В 1999 году за пределами Украины вышла очередная книга Виталия Масловского - «С кем и против кого воевали украинские националисты в годы Второй мировой войны». Отдельные главы из неё в предыдущие годы публиковались во львовской газете «Вильна Украина», что вызвало очень резкую реакцию со стороны националистов. Была развёрнута активная кампания по дискредитации учёного в прессе.
К концу 1999 года доктор исторических наук Масловский завершил очередную книгу - о холокосте и роли ОУН-УПА в его проведении. В процессе работы над ней, профессор обработал много новых, ранее неизвестных науке исторических источников.
26 октября 1999 года профессор Виталий Масловский был найден в бессознательном состоянии в подъезде своего дома во Львове. Смерть наступила 27 октября в результате черепно-мозговой травмы и перелома шейного участка позвоночника. Жена Виталия Масловского, запуганная угрозами и смертью мужа, отказалась от возбуждения уголовного дела, заявив, что он умер своей смертью."
P.S . 2:
29.10.07 12:22
Убийство львовского историка остается нераскрытым