Густиня і Прилуки вчора
Весь день дощило, проте гостинний Густиннийський монастир (засновано на початку XVII століття) зустрів крихтою синього неба. Петропавлівська церква-красуня 1708 року. Її свого часу Шевченко малював. Єдине але - капарна нова прибудова.:(
Трапезна Воскресенська церква 1695 року теж була змальована ТГШ. Тоді вона була в значно гіршому стані, як не дивно. Тут зберігається головна святиня обителі - ікона чудотворної Густинської Богородиці.
Троїцький собор-красень. 1672 рік. Збудовано коштом гетьмана Лівобережної України Івана Самойловича. Праворуч від входа - сходи до підземелля-крипти - усипальні родини Репніних. Їх зусиллями монастир відродили в середині ХІХ сторіччя.
Надбрамна Миколаївська церква-дзвіниця (1708 рік). Коли я тут був вперше роки чотири тому, була в жахливому стані.
Ймовірно, тут колись була арматка.
Прилуки. Полкова скарбниця 1708 року. Щось все тут будували напередодні Полтавської катастрофи...
Могила невідомого козака під її стінами. Майже як невідомий солдат. Коялий совок все не вивітриться з голови.
Спасо-Преображенський собор. 1720 рік. Головна православна святиня Прилук.
Його ровесниця і сусіда - Миколаївська церква. Велика оригіналка:).
Постать вже невідомого апостола в церкві Різдва Богородиці (1806 рік). Зверніть увагу на декоративний розпис по боках, в якому поеднано традиції класицизму та українського народного орнаменту.
В Прилук тепер є місто-побратим у Вірменії, про що свідчить хрест-хачкар. Все це знаходиться на одному великому майдані.
Ні, пам'ятник Миколі Яковченку не викрали зі скверу біля столичного театру Франка. Просто цей чудовий актор народився в Прилуках і тут є точна копія пам'ятника. "Дайте я його хоч за горло потримаю...!":)