Про походження назви цього тернопільського села є кілька версій. Ну як завжди.
Під час довгої ворожої облоги фортеці захисникам не вистачало води. І тоді хтось старий і мудрий сказав, що воду знайде лише юнак, який народився на Івана Купали (Купала - володар водних багатств), та який ще не цілований. Такого знайшли, він-то й знайшов водну жилу. Татари нічого не змогли вдіяти своєю облогою, пішли в інше місце за пригодами... З того часу назвали Загайпілля Золотим Потоком.
Загайпілля - під таким ім'ям Золотий Потік відомий з XIV століття. А через 200 років король Сигизмунд I подарував село одному з Потоцьких.
Потоцький швиденько домігся для села статуса міста, магдебургії, прибив до воріт родовий герб Потоцьких пілаву. І до комплекту перейменував на Золотий Потік.
Потоцькі збудували тут і замок, причому за наказом польського короля Сигизмунда III.
Опис фортеці і різні цікавинки можна
знайти, само собою, в Блеки. Її ж текст
цілими шматками на Вікіпедії. Скажімо про барельєф Міцкевича. Я от знайшов когось більше схожого на Карла Маркса.
Охоронна табличка на диво чесно говорить, що нині це - руїни.
Замок попри періодичні руйнування, залишався твердинею до початку XIX століття.
А в сорокових роках XIX століття його перебудували.
Особливу увагу нові господарі Ольшевські приділили підземеллям.
І на тій перебудові так підірвалися, що вимушені були продати маєток. Нові власники не мають до нього жодної цікавості, тож замок набуває свого сучасного вигляду.
Нині тут залишки якихось майстерень, а головними мешканцями є кози.
На фортечному стріху вирують пристрасті.
Взагалі молоді, щоб вона не кохалася на горищах, в Золотому Потоці приділяється неабияка увага.
За одними з
останніх даних тут мешкало 2776 чоловік.
З них працездатні - 974, пенсіонери - 870, учні - 420, інваліди ВВв - 4, учасники бойових дій - 9, репресовані - 16, інваліди - 36.
Ще одна версія походження назви містечка така. Татари обложили замок, але не наважились його штурмувати. I тут знайшовся якийсь пройдисвіт, який розказав татарам про підземний хід. Всього за 100 золотих. Татари вдерлися в замок, всіх вирізали, а тоді подякували стукачу: розплавлені 100 золотих влили йому в горло. З того часу містечко назвали Золотий Потік...
Впевнено можна сказати одне: якщо тут колись і протікало якесь золото, то за століття течія вочевидь змінила русло...