(no subject)
Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [На другому засланню (жовтень 1850 - серпень 1857), стор. 3]
Закидаючи Шевченка в Новопетровську «широку могилу-тюрму», генерал Обручов строго наказав, щоб командир тієї роти, до якої піде Шевченко, якомога пильніш доглядав за Шевченком; щоб опріч догляду самого ротного командира за поводженням «рядового» Шевченка, найбільший догляд за ним чинити добронадійному унтер-офіцерові і єфрейторові: вони повинні строго стежити за всіма вчинками Шевченка і скоро спостережуть за ним що-будь «предосудительное» або непокірливість його, так зараз би повідомили про те ротного командира, а сей повинен зараз же повідомить Обручова, надписуючи на пакеті свого доносу «секретно и в собственные руки» і уважаючи, що він - ротний ко.мандир - строго відповідатиме за найменше пільження Шевченкові 628.
Таким чином, Маєвський бачив, що й він опинився під доглядом того ротного командира, до роти якого записали Шевченка. Не можна було Маєвському не розуміти, що в своїх відносинах до Шевченка треба триматися грунту формального, легального, а коли, де на яку годину і звернути з сього грунту, дак вельми обережно, бо інакше зараз же можна сподіватися - полетить донос і на його, тим паче що ротою, до якої пішов Шевченко, командував чоловік, як зараз побачимо, небезпечний. Нарешті, в наказі Обручова стояло таке еластичне слово «предосудительный», що його можна було, в відносинах до Шевченка, розтягувати на всі боки, як хто бажав. Напр[иклад], легко можна було охрестити «предосудительным» вчинком Шевченка і те, коли він заходив до коменданта не яко жовнір. Одно слово - становище Маєвського до Шевченка було оточене такими обставинами, що з найменшою пільгою до Шевченка мусив комендант бути вельми обережним.
628 Киев[ская] ст[арина]. - Кн. II. - С. 148. Истор[ическин] вест[ник]. - 1886. - Кн. І. - С. 166.
Попередня Наступна
Закидаючи Шевченка в Новопетровську «широку могилу-тюрму», генерал Обручов строго наказав, щоб командир тієї роти, до якої піде Шевченко, якомога пильніш доглядав за Шевченком; щоб опріч догляду самого ротного командира за поводженням «рядового» Шевченка, найбільший догляд за ним чинити добронадійному унтер-офіцерові і єфрейторові: вони повинні строго стежити за всіма вчинками Шевченка і скоро спостережуть за ним що-будь «предосудительное» або непокірливість його, так зараз би повідомили про те ротного командира, а сей повинен зараз же повідомить Обручова, надписуючи на пакеті свого доносу «секретно и в собственные руки» і уважаючи, що він - ротний ко.мандир - строго відповідатиме за найменше пільження Шевченкові 628.
Таким чином, Маєвський бачив, що й він опинився під доглядом того ротного командира, до роти якого записали Шевченка. Не можна було Маєвському не розуміти, що в своїх відносинах до Шевченка треба триматися грунту формального, легального, а коли, де на яку годину і звернути з сього грунту, дак вельми обережно, бо інакше зараз же можна сподіватися - полетить донос і на його, тим паче що ротою, до якої пішов Шевченко, командував чоловік, як зараз побачимо, небезпечний. Нарешті, в наказі Обручова стояло таке еластичне слово «предосудительный», що його можна було, в відносинах до Шевченка, розтягувати на всі боки, як хто бажав. Напр[иклад], легко можна було охрестити «предосудительным» вчинком Шевченка і те, коли він заходив до коменданта не яко жовнір. Одно слово - становище Маєвського до Шевченка було оточене такими обставинами, що з найменшою пільгою до Шевченка мусив комендант бути вельми обережним.
628 Киев[ская] ст[арина]. - Кн. II. - С. 148. Истор[ическин] вест[ник]. - 1886. - Кн. І. - С. 166.
Попередня Наступна