Leave a comment

Comments 2

maksymus June 3 2007, 04:58:26 UTC
Причинна. Написано орієнтовно 1837 року. Вперше надруковано в альманасі «Ластівка» (СПб., 1841. - С.230-242).
Не розплете довгу косу, Хустку не зав’яже - весільний звичай, «обряд переходу» - перетворення дівчини в молодицю.

Думка («Тече вода в синє море...»). Написаний орієнтовно 1838 р. в Петербурзі. Вперше надруковано в альманасі «Ластівка» (СПб., 1841. - С.312-313). Твір покладено на музику В. Зарембою, Я. Степовим, Г. Хоткевичем та ін.

Думка («Вітре буйний, вітре буйний!»). Написаний орієнтовно 1838 р. в Петербурзі. Вперше надруковано в альманасі «Ластівка» (СПб., 1841. - С.23-25). Покладений на музику В. Зарембою, Б. Фільц та ін.; рапсодію написала Л. Дичко.

Думка («Нащо мені чорні брови...»). Написаний орієнтовно 1838 р. в Петербурзі. Вперше надрукований у «Кобзарі Т. Шевченка» (СПб., 1840. - С.83-87). Покладений на музику В. Зарембою, М. Лисенком, М. Маркевичем, Д. Бонковським та ін.

Думка («Тяжко-важко в світі жити...»). Написаний 2 листопада 1838 року в Гатчині. Вперше надрукований в альманасі «Молодик на 1843 год» (Х., ( ... )

Reply


maksymus June 3 2007, 05:09:23 UTC
ТАРАСОВА НІЧ (друга редакція)На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає;
Кругом хлопці та дівчата -
Як мак процвітає.
Грає кобзар, приспівує,
Вимовля словами,
Як москалі, орда, ляхи
Бились з козаками;
Як збиралась громадонька
В неділеньку вранці;
Як ховали отамана
В зеленім байраці.
Грає кобзар, виспівує -
Аж лихо сміється...
“Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.”

“Встає хмара з-за Лиману,
А другая з поля;
Зажурилась Україна -
Така її доля!
Зажурилась, заплакала,
Як мала дитина.
Ніхто її не рятує...
Козачество гине;
Гине слава лицарськая,
Немає де дітись;
Виростають нехрещені
Козацькії діти;
Кохаються невінчані;
Без попа ховають;
Запродана жидам церков,
В церков не пускають!
Як та галич поле крив,
Ляхи, уніати
Налітають - нема кому
Порадоньки дати.
Обізвався Наливайко -
Не стало кравчини!
Обізвавсь козак Павлюга
За нею полинув!
Обізвавсь Тарас Трясило
Волю рятувати,
Обізвався, орел сизий,
Та й дав ляхам знати!

Вже не три дні, не три ночі ( ... )

Reply


Leave a comment

Up