Слова замiж и дiброва цiкавi переходом носового звуку, що позначався юсом великим ѫ в звук «i». У всіх інших випадках ѫ дав звук «у»: порiвняй мужнiй, дуб, та iн. Чому в цiх словах сталося iнакше?
Це цікава група слів, де замість очікуваного звука [у] постав [і]: діброва, заміж, огірок, кадіб та кілька діалектних. Л. Булаховський припускав деетимологізованих посередників, наприклад, зафіксовану в джерелах форму доброва (Грамота, 1378), де вже не вгадується дуб. Поява -о- пояснюється асиміляцією складів, з наступним очікуваним переходом в -і- у закритому складі. Таке ж пояснення працює і для огірок, адже зафіксовані історичні варіанти огорокъ (XVI-XVII ст.), появу -о- пояснюють аналогією до горкий.
Але дещо складніше пояснити появу -і- в прислівнику заміж. Тому Шевельов запропонував складнішу схему через міждіалектні запозичення (в той період, коли в одних говорах уже з’явився звук [і], а в інших ще звучав проміжний [у]) з супровідною гіперкорекцією (бо в перших говорах [у] вже сприймалося як помилкове): «...відхилення найімовірніше були спричинені міждіалектними запозиченнями, що здійснювалися або безпосередньо, або як намагання гіперкоректного «покращення» місцевих форм. В умовах контактування з говірками, в яких вимовлявся
( ... )
Трохи незрозуміло, яке слово для укладення шлюбу жінкою використовували носії діалекту, що виправляли на заміж запозичення з iнших говiрок? Хіба таке звичайне і просте слово можна запозичити? Якщо вживали замуж, чому запозичене слово замуж з u2 виправляли на заміж, а не на замуж без u2, до якого звикли?
Процес можна бачити на прикладі «азірівки». Коли [і] вже сприймалося як норма в одних діалектах, мовці сусідніх, де перехід ще не остаточно відбувся, могли вдаватися до виправлень і там, де не було потреби.
Comments 9
Що, якщо вони були запозичені вже з у, і саме тому на них розповсюдився ікавізм?
Reply
Але дещо складніше пояснити появу -і- в прислівнику заміж. Тому Шевельов запропонував складнішу схему через міждіалектні запозичення (в той період, коли в одних говорах уже з’явився звук [і], а в інших ще звучав проміжний [у]) з супровідною гіперкорекцією (бо в перших говорах [у] вже сприймалося як помилкове): «...відхилення найімовірніше були спричинені міждіалектними запозиченнями, що здійснювалися або безпосередньо, або як намагання гіперкоректного «покращення» місцевих форм. В умовах контактування з говірками, в яких вимовлявся ( ... )
Reply
Якщо вживали замуж, чому запозичене слово замуж з u2 виправляли на заміж, а не на замуж без u2, до якого звикли?
Reply
Reply
Reply
Leave a comment