Як люблять казати у нас на роботі, так історично склалося. Та чи інша форма запозиченої назви залежить від шляху, яким прийшло слово у мову. Скоріше за все топоніми Орлеан та Британія в українській були достатньо відомими до того, як закріплювалися назви Новий Орлеан (до речі, кажуть і Нью Орлеан) та Велика Британія. А от з Йорком, Джерсі і Мехіко не склалося.
Техас справді усталилось, коли скажете Тексас, багато україномовних навіть не зразу зрозуміють, що мається на увазі. А от із Нью-Мехіко/Мексико хитання більше - трапляються обидва варіанти, але, здається, вживанішим є Мехіко.
Щодо іноземних власних назв, неможливо сформулювати єдине правило без винятків, оскільки запозичення відбуваються в різні часи і за посередництва різних мов. Якби London i Paris стали відомими українцям лише сьогодні, вони б, мабуть, писались у нас як Ландн і Парі.
Дякую. З транслітерацією чи фонізацією (чи то навіть слово?) все більш-менш зрозуміло. Мене, властиво, цікавить аспект запозичення, коли ті самі слова (new) перекладаються українською мовою в одному випадку (Нова Англія - New England, Нова Шотландія - Nova Scotia в Канаді), а в іншому ні (Нью Йорк, Нью Джерсі). Чому немає послідовністі як, скажімо, в польській мові.
Назва Велика Британія усталюється на наших очах. Тільки в останні два десятиліття відбувається перехід з раніше нормативного варіанта Великобританія, що досі в словниках, на новий, подвійний.
Власні назви потрапляють в українську різними шляхами, й адаптуються по-різному. Словникові назви - Нью-Мексико та Новий Південний Уельс. Скажімо, давно запозичені назви американських штатів Мен, Вірґінія, Арізона постійно зазнають хитань під впливом фонетики (їх замінюють на Мейн, Вірджинія, Аризона). Назва Міссісіпі історично має одне подвоєння, бо була запозичена не з англійської мови, а російською через французьку чи німецьку, а потім і до нас перейшла. Берег Слонової Кістки на офіційному рівні вимагав називати себе Кот-д’Івуар, не перекладаючи.
Comments 7
Та чи інша форма запозиченої назви залежить від шляху, яким прийшло слово у мову. Скоріше за все топоніми Орлеан та Британія в українській були достатньо відомими до того, як закріплювалися назви Новий Орлеан (до речі, кажуть і Нью Орлеан) та Велика Британія. А от з Йорком, Джерсі і Мехіко не склалося.
Reply
Reply
Щодо іноземних власних назв, неможливо сформулювати єдине правило без винятків, оскільки запозичення відбуваються в різні часи і за посередництва різних мов. Якби London i Paris стали відомими українцям лише сьогодні, вони б, мабуть, писались у нас як Ландн і Парі.
Reply
Reply
Власні назви потрапляють в українську різними шляхами, й адаптуються по-різному. Словникові назви - Нью-Мексико та Новий Південний Уельс. Скажімо, давно запозичені назви американських штатів Мен, Вірґінія, Арізона постійно зазнають хитань під впливом фонетики (їх замінюють на Мейн, Вірджинія, Аризона). Назва Міссісіпі історично має одне подвоєння, бо була запозичена не з англійської мови, а російською через французьку чи німецьку, а потім і до нас перейшла. Берег Слонової Кістки на офіційному рівні вимагав називати себе Кот-д’Івуар, не перекладаючи.
Reply
Reply
Leave a comment