Софійський, не софіївський

[maksymus]

 
Дуже поширена помилка - утворення прикметника «софіївський» нібито від Софії з додатковим присвійним суфіксом -ів-. Загалом цей суфікс сам по собі в українській мові слугує для творення прикметників од особових іменників тільки чоловічого роду: батько-батьків, Георгій-Георгіїв, Микола-Миколаїв. Для творення прикметників од жіночих (також і

Comments

[sestra_yuliya]

Скажіть, а є джерело цього правила чи закономірності, про які Ви пишете? Бо я знаю - Ганнусівка, Одарівка, Мар"янівка і ще кілька назв , подібних до цих.

[maksymus]

Розберемо запропоновані назви. Ганнусівка (раніше Ганушівці) походить не від Ганни, а від Ганус, скороченого латинського імені Йоганус. Припускають, що першими поселенцями були Ганнуші, які і дали назву.

Одарівка, скоріше за все, не від Одарки, а від дарування (Дар’ївка).

Назва ж Мар’янівка (від Мар’ян, як Іванівка від Іван) утворена так, як і очікувалося, з додактовим чоловічим суфіксом -ів-.

[sestra_yuliya]

я ще пригадала. населені пункти на Дніпропетровщині.Оксанівка, Ксенівка. і все ж цікавить джерело

[maksymus]

Оксанівка, Ксенівка також легко пояснюється зміною від первинного чоловічого Оксен (церк. Авксентій: народні Оксен, Овксен, Оксант та под.). Річ у тім, що суфікс -ів- не може з’явитися при утворенні присвійних прикметників від жіночих імен. Оксанин, а не Оксанів, тоді як цілком може бути Оксен-Оксенів.

Не зрозумів запитання про джерело. У головному повідомленні не цитата звідкись, це мій розбір.

[drundia]

Цікаво, що робити з прикладами просто з нашого любого правопису: Гребінка - гребінківський, Казанка - казанківський. Обидва топоніми жіночого роду.

Гадаю зв’язок із присвійністю тут уже давно втрачено. Хоча тут, певна річ, правильно саме софійський, а не софіївський.

[maksymus]

Там оговорюється особливий випадок назв із суфіксальним -к-, перед яким іде інший приголосний. Якесь суто фонетичне вирівнювання.