Українська мовогадка - та українці-русини...
Pheme/Fama-Φήμη: МОВОСЛАВА!
Ану подумаймо детальніше й пірнімо мовогадкою глибинніше отуди. Привід: Русинська карта. Як ми шукали руку Москви і сепаратистів на Закарпатті - репортаж із Ужгорода -- Андрій Тараненко - середа, 11 листопада 2020, 05:30
Зрозуміймо спочатку звідкіля взялася мадярська сім'я-челядь-*čeľadь-család: а потім і їхня мовосім'я та етносім'я, уся же й всіляка челядня. Питання: як змадярізували давніх та й недавніх русинів-українців? (Мій дід, мовоопікун та мовоказкар мого дитинства, сім років прожив у мадярському війську, з оних - чотири рочки першої світової війни: я його спитував - а як оце, або оте мадярською. Отож отут маємо і сімейні спогади та гадки-здогади: я од нього слухав живу українську ще з 19-го століття, суттєво тотожна моїй сьогоднішній). Погадаймо собі про отеє навіть мадярською-українською гадкою-ґонд-ом (отодішня, давня-колишня - ще назальна «ганд-ка»-gondolat + ганд-а-ти--gondol - а в румунській назальність ще виразніша, тож первісніша, чого румуни й самі ще не відають: gând + gândi). Перший висновок: і українці і румуни і мадяри - гадають-думають гадкою, індоевропейським лексично-семантичним субстратом (пригадаймо ж собі - російська й не має слова «гадка», яку навіть неслов'янські мови навкруг нас мають - і має лиш поампутоване москволімітаціями «ґадать»!). Що отеє значить? Але згадаймо отут та отепер - що Ук.Ет.Сл., незагадково - немічний (бо змосковщений-деслов'янізований) правильно собі пригадати, ба й навіть угадати, яка саме етимологія слова та звідкіля українська «гадка». Не знаючи української, румуни гадають - що їхнє слово з мадярської, а, в свою чергу, недослов'янізовані мадяри - немічні здогадатися (кажуть «невідомо») звідкіля походить їхня «гадка-gondolat» (як ото й росіяни: які ніколи не здогадаються звідкіля їхня «за-ґадка»). Отож: російська (самозванно саботуючи вивчення справжньої слов'янської мови та зрозуміння саме українською справжньої індоевропейськости) підводить та збиває з пантелику усіх, а найгірше - українців. Саме через українську можна дальше вникнути в генезис індоевропейського мовоума та зрозуміти й решту індоевропейського (і слов'янького і греко-латино-германького) мовосубстрату - але не годиться аж все оут і отепер вульгаризувати. Отаким же мовочином та мовочудом, нарешті, богиня-даймониха Φήμη - оповість оповідь та оповістить ( скаже-вкаже-докаже) звістку про джерела мовомовлення та мовобагакання (= *bʰeh₂- = φήμη-“to speak”) усім, а передусім самим не байдужим мадярам. Баную (= «бганую»= *bha- (2): Vedic Sanskrit भनति (bhánati), Proto-Celtic/bānos, Proto-Germanic *bannaną, рум: bănui, мадяр. bánat) - що зросійщені чи знемовлені українці з-бай-дужіли щодо «банувати»!