Як переселенець робив біометричний закордонний паспорт
Originally posted by vladbespalov at Як переселенець робив біометричний закордонний паспорт
Строк дії мого старого закордонника доходив до кінця і тому слід було робити новий. Оскільки зараз у мене, як і в більшості ВПО (а саме так нас офіційно називають :D), з грошима дуже тяжко, то перелопатив купу інформації, аби дізнатися як дешевше зробити настільки важливий для мене документ.
Спочатку слід було обрати місце подачі: напряму через будь-яке (для мешканців наших двох областей) відділення міграційної служби, чи через фірму-посередник державне підприємство «Документ» (він же «Паспортний сервіс»). В другому я б за послуги заплатив гривень на 350 більше.
Тому мій вибір зупинився на першому. Пішов у найближче відділення - Тернопільське обласне управління і на тобі - запис на подачу аж на … грудень! Спитався у заступника начальника чому так і він мені порадив підходити у порядку живої черги. Мовляв, почекати коли співробітники закінчать обслуговувати людей по запису. Так і сталося - вільні дні були вже на … післязавтра!
З документів треба мати лише (навіть якщо не мав жодного паспорту) внутрішній паспорт, ІНН та старий закордонник (якщо є) і їх, звичайно, величність ксерокопію. І все. Жодних довідок про статус переселенця чи якщо хтось боїться довідки з військкомату.
У призначений мені час прийшов і заповнив документи. Виявляється, що починаючи з 2004 року можна мати два закордонних паспорти одночасно. Слід лише довести необхідність лишити старий. У моєму випадку це була діюча віза.
В міграційній службі мені заявили ціну вищу на кілька гривень, ніж я читав на офіційному сайті служби. Після мого зауваження, мені сказали, що то якісь додаткові добровільні послуги. Звичайно, я від них відмовився.
Нажаль, бюрократія лишилася і довелося заповнювати з кілька папірців. Далі булі квитанції на загальну суму десь у 620 гривень (170 гривень - мито, 304 гривень - вартість бланку біометричного паспорту, 87 гривень вартість послуг МС та 60 гривень щоб лишити старий паспорт). У «Приватбанку» взяли немалу комісію - за кожен платіж окремо і було то десь 30 гривень. Кажуть на пошті комісія менша.
Оплачені квитанції приніс назад. Сфотографували прямо в міграційній (окремо робити фото не треба), дав відбитки пальців та поставив підпис на склі.
Співробітники робили все чітко та швидко, проте в цілому (разом з оплатою у банку) пішло півтори години часу.
Дали талон щоб забрати паспорт з датою 15 вересня (через 40 днів). Одначе я знав, що тривалість виготовлення документу 20 днів + доставка. Ну не будуть вони ж везти його три тижні і вже менше ніж через місяць закордонник забрав.
Як бачимо не все так складно, документів - мінімум (внутрішній паспорт + код). Єдине, що поки що не так як в Грузії - черги, треба заповнювати кілька заяв та відносно довго чекати (звичайно, є послуга прискореного виготовлення паспорту - за 7 днів, але то на 260 гривень дорожче).
Також цікаво почитати як мій колега, теж ВОП, робив паспорт у Черкасах.
Строк дії мого старого закордонника доходив до кінця і тому слід було робити новий. Оскільки зараз у мене, як і в більшості ВПО (а саме так нас офіційно називають :D), з грошима дуже тяжко, то перелопатив купу інформації, аби дізнатися як дешевше зробити настільки важливий для мене документ.
Спочатку слід було обрати місце подачі: напряму через будь-яке (для мешканців наших двох областей) відділення міграційної служби, чи через фірму-посередник державне підприємство «Документ» (він же «Паспортний сервіс»). В другому я б за послуги заплатив гривень на 350 більше.
Тому мій вибір зупинився на першому. Пішов у найближче відділення - Тернопільське обласне управління і на тобі - запис на подачу аж на … грудень! Спитався у заступника начальника чому так і він мені порадив підходити у порядку живої черги. Мовляв, почекати коли співробітники закінчать обслуговувати людей по запису. Так і сталося - вільні дні були вже на … післязавтра!
З документів треба мати лише (навіть якщо не мав жодного паспорту) внутрішній паспорт, ІНН та старий закордонник (якщо є) і їх, звичайно, величність ксерокопію. І все. Жодних довідок про статус переселенця чи якщо хтось боїться довідки з військкомату.
У призначений мені час прийшов і заповнив документи. Виявляється, що починаючи з 2004 року можна мати два закордонних паспорти одночасно. Слід лише довести необхідність лишити старий. У моєму випадку це була діюча віза.
В міграційній службі мені заявили ціну вищу на кілька гривень, ніж я читав на офіційному сайті служби. Після мого зауваження, мені сказали, що то якісь додаткові добровільні послуги. Звичайно, я від них відмовився.
Нажаль, бюрократія лишилася і довелося заповнювати з кілька папірців. Далі булі квитанції на загальну суму десь у 620 гривень (170 гривень - мито, 304 гривень - вартість бланку біометричного паспорту, 87 гривень вартість послуг МС та 60 гривень щоб лишити старий паспорт). У «Приватбанку» взяли немалу комісію - за кожен платіж окремо і було то десь 30 гривень. Кажуть на пошті комісія менша.
Оплачені квитанції приніс назад. Сфотографували прямо в міграційній (окремо робити фото не треба), дав відбитки пальців та поставив підпис на склі.
Співробітники робили все чітко та швидко, проте в цілому (разом з оплатою у банку) пішло півтори години часу.
Дали талон щоб забрати паспорт з датою 15 вересня (через 40 днів). Одначе я знав, що тривалість виготовлення документу 20 днів + доставка. Ну не будуть вони ж везти його три тижні і вже менше ніж через місяць закордонник забрав.
Як бачимо не все так складно, документів - мінімум (внутрішній паспорт + код). Єдине, що поки що не так як в Грузії - черги, треба заповнювати кілька заяв та відносно довго чекати (звичайно, є послуга прискореного виготовлення паспорту - за 7 днів, але то на 260 гривень дорожче).
Також цікаво почитати як мій колега, теж ВОП, робив паспорт у Черкасах.