Ватьо
Моя бабуся [1906 р. н., півд. Вінничина] розповідала, що її дід (чи прадід?) мав на схилі життя прізвисько Ватьо. З контексту випливало, що це дещо насмішкувате ймення було безпосередньо зв’язане з поважним віком старого, якому за цією легендою близько 1910-го року стукнуло понад сто літ.
Раніше я думав, що слід шукати у південно-західному напрямі: Болгарія (Ватьо), Чехія (Vatjo). Друге припущення більш адекватне - невірно почуте-запам’ятоване ім’я Вацьо, Ваць від староукраїнського імені Вацо, яке співвідноститься в народі з Василь, Варфоломій, Ваня, Вацлав та іншими подібними іменами на Ва-.
Третя версія була більш навантаженою, а тому зовсім малоімовірною. Якщо припустити певну освіченість подільських селян, можна б спробувати вивести від імені Сава, яке через церковнослов’янську було запозичене з грецької, а походить від арамейського слова з потрібним значенням «старий чоловік, дід».
А от в одному з російськомовних оповідань Шевченка (не оминайте ua_kobzar!) зустрів розмовне ім’я Ватя від Саватія, яке сходить через ті самі церковнослов’янську та грецьку до давньоєврейського імені, яке означало «субота». Отже, найімовірніше, що це таки скорочення якогось повного (церковного) імені. І тоді виникає питання.
З якими ще повними іменами могло співвідноситись прізвисько Ватьо? Чи зустрічали його десь з хоч якимось семантичним навантаженням?
Раніше я думав, що слід шукати у південно-західному напрямі: Болгарія (Ватьо), Чехія (Vatjo). Друге припущення більш адекватне - невірно почуте-запам’ятоване ім’я Вацьо, Ваць від староукраїнського імені Вацо, яке співвідноститься в народі з Василь, Варфоломій, Ваня, Вацлав та іншими подібними іменами на Ва-.
Третя версія була більш навантаженою, а тому зовсім малоімовірною. Якщо припустити певну освіченість подільських селян, можна б спробувати вивести від імені Сава, яке через церковнослов’янську було запозичене з грецької, а походить від арамейського слова з потрібним значенням «старий чоловік, дід».
А от в одному з російськомовних оповідань Шевченка (не оминайте ua_kobzar!) зустрів розмовне ім’я Ватя від Саватія, яке сходить через ті самі церковнослов’янську та грецьку до давньоєврейського імені, яке означало «субота». Отже, найімовірніше, що це таки скорочення якогось повного (церковного) імені. І тоді виникає питання.
З якими ще повними іменами могло співвідноситись прізвисько Ватьо? Чи зустрічали його десь з хоч якимось семантичним навантаженням?