У місті того ще не зобачиш - шум, гам, асфальт, бетон - купа проблем, робіт - нема часу навіть під ноги глянути, лиш заглядаєш, щоби хто на тебе не наїхав . Але за пару кроків вже все троха по-інакшому. Нині зраня бувім на Кайзервальді - і ось - перші заморозки . Всьо йде путьом - "масло съели, день прошел, старшина домой ушел " - день за днем, по наїзженій колії. Знаєш же, що так і має бути, не вперше ж , але кожен раз ся дивуєш і знаходиш щось для себе нове. Ось наприклад -кульбабка - глупа -надумала си на зиму свої парасольки випустити. А нє - тєгне їх донизу мороз. Нема-нема чого ся спішити - в колію пліз.
Чи тут хтось довірився осінньому теплу і випустив бруньки. Для чого ся висовувати? Природу не обманеш...
Пеньку вже все по барабану - осінь то осінь , заморозок то заморозок
Замерзла роса - як кавалки льоду
Ще хтось ся поспішив - ну то нічого, зима всьо поправит.