Важко знайти в Україні місто, подібне до Володимира-Волинського (далі непотрібну другу половину назви буду опускати - в Україні Володимир один) знайти важко. Відразу в пам’яті вискакує Переяслав - велике княже місто, із понад тисячолітньою історією, нині невелике, дуже провінційне, але дуже насичене пам’ятками архітектури й історії. Але в Переяславі, на жаль, не збереглося пам’яток з таких різних періодів і конфесій. У Володимирі є православні Успенський собор Княжої Доби та унікальна Василівська церква-ротонда литовського періоду, три католицькі храми та монастир польського періоду, православна церква та лютеранська кірха російського періоду. От так.
Успенський собор та єпископський замочок із дзвіницею
У 1795 році Володимир, разом з усією Волинню, був окупований Російською імперією, і саме тому він нині більше схожий на банальний радянський райцентр, ніж на містечко, які ми звикли бачити на Галичині, і навіть 20 років польського владарювання (1921-1939 рр.) не допомогли - ніякої гармонії міського ансамблю, страшненька автостанція, базар, банальні безликі будинки радянського періоду та величезний приватний сектор. Виходить так, що численні пам’ятки архітектури не з’єднані між собою старовинною вуличною забудовою і виглядають чужорідними елементами серед загальної сірості. Але стій вони навіть у холодній глинистій пустелі Гобі - і тоді їх варто було б побачити. Обов’язково. Комплекс пам’яток Володимира - це унікальна архітектурна колекція.
ЧИТАТИ ДАЛІ ПРО ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ