Блакитні озера Красного Лиману
Як на мене, Блакитні озера - найкраще місце для відпочинку в Донецькій області. Розташовані вони біля міста Красний Лиман. Чомусь здається, що тут хоча б раз відпочивав кожен з мешканців області, хто полюбляє активний відпочинок. Окрім того, тут доволі часто можна зустріти мешканців сусідніх Луганської та Харківської областей.
Озера ці не природного, а штучного походження. З’явилися вони на місці піщаних кар’єрів силікатного заводу, який був побудований біля Красного Лиману в 60-х роках. Це були роки великого будівництва на Донбасі, що потребувало великої кількості піску, видобуванням якого займалося підприємство «Краснолиманське кар’єроуправління». Зараз видобування піску продовжується лише на одному з кар’єрів, інші ж відпрацьовані кар'єри заповнила джерельна вода. Саме чистота джерельної води та значна глибина озер обумовлюють яскраво-блакитний колір води. До того ж підземні джерела постійно підтримують однаковий рівень води.
Гарної дороги до озер, до речі, немає. Якщо їхати з боку Слов’янська і звернути до озер, то за декілька кілометрів до найближчого озера асфальт кудись зникає, залишається лише напрямок. Хоча заблукати доволі складно, бо в сезон машин тим напрямком їздить дуже багато. Така собі «дорога» проходить якраз посередині між великих озер.
Ліворуч від дороги розташовані озера, на яких можна добре відпочити купаючись та засмагаючи. Озера праворуч від дороги більше полюбляють рибалки.
Якраз поміж озер можна побачити руїни старого силікатного заводу. Якщо цікавить відпочинок в наметах, то їхати краще до самого кінця озера. Знайти шлях з одного боку не складно - їдь собі та їдь, все одно з обох боків озера і звернути нема куди. Але, з іншого боку, серед озер ведуть багато шляхів, як асфальтованих, так і ґрунтових, велика кількість яких перекопана екскаватором, мабуть щоб не їздили, кому не треба. Тому, якщо потрапити сюди вперше, можна доволі легко заблукати і намотати тими шляхами пару зайвих кілометрів.
Озера розташовані в сосновому лісі. Береги раніше були крутими, але з часом обрушилися.
В останні роки на Блакитних озерах будують багато комфортних баз відпочинку, які можуть приймати туристів цілий рік. Тому на озерах нескладно знайти місце тим, хто полюбляє комфорт, для кого кондиціонер - обов’язковий атрибут гарного відпочинку. Хоча мені більш сподобались туристичні береги озер. В сезон тут можна побачити десятки, а може навіть сотні наметів з відпочиваючими.
Інколи навіть доволі складно знайти собі місце для намету.
Такими схилами доводиться підійматися до намету та багаття.
Хоча спускатися теж треба обережно. Тим не менш, круті схили не заважають відпочиваючим тягати вгору вниз матраци, гумові човни та інші «корисні дрібниці» для відпочинку. До речі, надувний човен - дійсно корисна річ на озері, навіть, якщо ти не завзятий рибалка.
Ще багато хто приїздить сюди кататися на квадроциклах. Якщо ж їхати машиною, то краще брати з собою велику кампанію, бо навколо лише пісок, тому машиною доволі легко застряти, особливо, якщо давно не було дощу. Хоча в дощ, є ще одна особливість, про яки не варто забувати. Ці озера дуже полюбляють ДАІ-шники. Якщо влітку в Красному Лимані раптом починається затяжний дощ та злива, багато хто з відпочиваючих збираються додому напідпитку. А єдиний виїзд з озер за такої погоди майже завжди перекривають декілька машин ДАІ, і проїхати нетверезому майже неможливо.
Це єдиний затоплений кар’єр, про який я не чув байки про затоплені екскаватори, які можна побачити з висоти пташиного польоту.
Якщо їхати на вихідні то заїжджати краще пізно ввечері, або ніччю, якщо ви добре знаєте дорогу. На в’їзді до туристичного частини озер збирають плату за в’їзд. Хоча якщо ви маєте позашляховик, то можна позбутися плати в’їхавши з боку села Щурове, або пізно вночі, коли охорони вже немає.
Вночі тут просто чудово. Можна взяти кальян, вмоститися на піску, дивитись на захід сонця та міркувати.
