Розподіл 900 МГц диапазону: ключові запитання
Нещодавно я демонстрував у який спосіб використовується інструмент так званих "граничних запитань" в гуманітарний царині на прикладі мовного питання. Так само ефективно його можна використовувати для аналізу процесів в корпоративному середовищі як от під час медіації або аналізу конфліктів між учасниками ринку.
Давайте візьмемо одну з ключових проблем українського телекому - подолання "цифрового розриву". Гадаю, не треба ще раз викладати сутність цієї проблеми, її структуру та ключові підходи до її вирішення. Неодноразово писав на цю тему, тож кому цікаво може глянути за посиланнями:
http://mediasat.info/2017/05/18/stanet-li-4g-panaceej/
http://mediasat.info/2018/04/17/4g-deneg-bolshe-net-chto-dalshe/
Як показано в цих статтях, задля якнайшвидшого розгортання мереж швидкісної мобільної передачі даних із загальнонаціональним покриттям необхідно використовувати діапазон 900 МГц. Справа в тому, що в цьому діапазоні вже розгорнуті повноцінні 3G/4G-ready мережі. Все, що необхідно, це збільшити ємність транспортних каналів до сайтів та надати операторам дозволи на використання відповідних технологій.
Добре відома і ключова перешкода на шляху реалізації цього сценарію: частоти між операторами розподілені вкрай нерівномірно через поглинання Київстаром компанії УРС (ТМ Білайн), яке мало місце в 2009 році. Зараз пропорція виглядає так: 10,6/5,3/3,9 для Київстар, Vodafone та Lifecell відповідно. Як результат, лише Київстар має достатньо частот, аби забезпечити одночасну підтримку 4G/3G/2G сигналу для своїх абонентів. Конкурентам доведеться чимось пожертвувати.
Звичайно, для конкурентів такий сценарій категорично неприйнятний і вони вимагають збільшити їхню долю 900 МГц частот, забезпечивши "справедливий розподіл обмеженого ресурсу". Інакше вони блокуватимуть рефармінг (реорганізацію) частот, який є обов'язковим етапом підготовки до підключення 3G/4G.
Консультації щодо подальшої долі 900 МГц йдуть давно і проходять дуже складно. Я переконаний, що задля їхньої змістовності, конструктивності та продуктивності учасником консультацій необхідно розпочати з обговорення двох граничних питань:
1. Чому в 2009 році, коли АМКУ обговорював злиття Київстар та УРС, ані МТС, ані Астеліт не вдалися до належних кроків, аби заблокували це рішення? Більше того, компанія Астеліт не тільки відкликала листа із запереченнями, який був підписаний Тансу Єеном, а й публічно підтримала це злиття, заявивши, що не має застережень з цього приводу.
2. Як може виглядати справедлива компенсація за частоти, отримані внаслідок угоди розміром в $230 млн.?
За відсутності чесної, бажано й відкритої, публічної дискусії ці консультації блукатимуть між трьома соснами Вищої Справедливості, Інтересів Держави та Європейського Вибору. Власне, саме це і відбувається останні півтора роки.
P.S. Був на зустрічі із Омеляном в п'ятницю, вражений і навіть дещо розгублений через розбіжності у версіях сторін. В будь-якому випадку маємо інтригу, якої давно вже не було.
Давайте візьмемо одну з ключових проблем українського телекому - подолання "цифрового розриву". Гадаю, не треба ще раз викладати сутність цієї проблеми, її структуру та ключові підходи до її вирішення. Неодноразово писав на цю тему, тож кому цікаво може глянути за посиланнями:
http://mediasat.info/2017/05/18/stanet-li-4g-panaceej/
http://mediasat.info/2018/04/17/4g-deneg-bolshe-net-chto-dalshe/
Як показано в цих статтях, задля якнайшвидшого розгортання мереж швидкісної мобільної передачі даних із загальнонаціональним покриттям необхідно використовувати діапазон 900 МГц. Справа в тому, що в цьому діапазоні вже розгорнуті повноцінні 3G/4G-ready мережі. Все, що необхідно, це збільшити ємність транспортних каналів до сайтів та надати операторам дозволи на використання відповідних технологій.
Добре відома і ключова перешкода на шляху реалізації цього сценарію: частоти між операторами розподілені вкрай нерівномірно через поглинання Київстаром компанії УРС (ТМ Білайн), яке мало місце в 2009 році. Зараз пропорція виглядає так: 10,6/5,3/3,9 для Київстар, Vodafone та Lifecell відповідно. Як результат, лише Київстар має достатньо частот, аби забезпечити одночасну підтримку 4G/3G/2G сигналу для своїх абонентів. Конкурентам доведеться чимось пожертвувати.
Звичайно, для конкурентів такий сценарій категорично неприйнятний і вони вимагають збільшити їхню долю 900 МГц частот, забезпечивши "справедливий розподіл обмеженого ресурсу". Інакше вони блокуватимуть рефармінг (реорганізацію) частот, який є обов'язковим етапом підготовки до підключення 3G/4G.
Консультації щодо подальшої долі 900 МГц йдуть давно і проходять дуже складно. Я переконаний, що задля їхньої змістовності, конструктивності та продуктивності учасником консультацій необхідно розпочати з обговорення двох граничних питань:
1. Чому в 2009 році, коли АМКУ обговорював злиття Київстар та УРС, ані МТС, ані Астеліт не вдалися до належних кроків, аби заблокували це рішення? Більше того, компанія Астеліт не тільки відкликала листа із запереченнями, який був підписаний Тансу Єеном, а й публічно підтримала це злиття, заявивши, що не має застережень з цього приводу.
2. Як може виглядати справедлива компенсація за частоти, отримані внаслідок угоди розміром в $230 млн.?
За відсутності чесної, бажано й відкритої, публічної дискусії ці консультації блукатимуть між трьома соснами Вищої Справедливості, Інтересів Держави та Європейського Вибору. Власне, саме це і відбувається останні півтора роки.
P.S. Був на зустрічі із Омеляном в п'ятницю, вражений і навіть дещо розгублений через розбіжності у версіях сторін. В будь-якому випадку маємо інтригу, якої давно вже не було.