Лариса Денисенко Помилкові переймання Спочатку то було нудно, навіть відкладала. Потім втягнулась, веселенько так пішло, легко. І такий фінал. Не можна так.
доброго вечора. друзі навели на ваші дописи. ви знаєте, життя - різне, і можна як завгодно, крім того, фінал відкритий, я намагаюся робити всі сумні речі з відкритим фіналом, щоб читач дожив це сам, якщо захоче. і як захоче)
дякую за зацікавлення моєю творчістю, але як вам тільки вдається ковтати книжки одна за іншою?) це важко.
доброго вечора ...а хто навів..? знаю, що можна як завгодно. мені йдеться про інше - анотація мене спонукала думати, що кінець буде такий самий романтичний, як і в забавках. я людина хруплєнька, можу ж перелякатись і розплакатись - якби мене про таке попередили я б не читала. от. щодо ковтання - то я людина крайностей - як працюю то вже працюю, як не працюю - то не працюю, і відповідно, як когось читаю - то вже читаю. а тут трапилась така оказія. коліжанці передсвоїм дн кажу - хочу читати ЛД, таке от вже читала. вона методично обійшла всі книгарні, і в результаті - я щаслива володарка повного зібрання (на сьогоднішній день). так і пішло.
цікаво) в мене є такий приятель олександр ватт, власне, я не знаю, як він виглядає, це віртуальний для мене персонаж, але він відписує мені щодо відгуків на мої книжки через мейл на сайті) де що знайде - пише.
коли пишеш, майже відразу за темпом та ритмом відчуваєш, який має бути кінець. звичайно, це може не подобатися читачу, але головне не зраджувати своєму настрою. і в мене книжки поділяються на щасливі і не дуже. от приклад щасливої - найсвіжіша сарабанда. там все добре закінчується)
а вони - різні. є ті, яких я беру з життя, але це тільки моє бачення їх, вони можуть сприйматися собою та іншими інакше. але більшість - зібрані персонажі, напіввигадані, напівживі, зібрані з кількох реальних людей. а є повністю вигадані.
Comments 11
дякую за зацікавлення моєю творчістю, але як вам тільки вдається ковтати книжки одна за іншою?) це важко.
Reply
...а хто навів..?
знаю, що можна як завгодно. мені йдеться про інше - анотація мене спонукала думати, що кінець буде такий самий романтичний, як і в забавках. я людина хруплєнька, можу ж перелякатись і розплакатись - якби мене про таке попередили я б не читала. от.
щодо ковтання - то я людина крайностей - як працюю то вже працюю, як не працюю - то не працюю, і відповідно, як когось читаю - то вже читаю. а тут трапилась така оказія. коліжанці передсвоїм дн кажу - хочу читати ЛД, таке от вже читала. вона методично обійшла всі книгарні, і в результаті - я щаслива володарка повного зібрання (на сьогоднішній день). так і пішло.
Reply
коли пишеш, майже відразу за темпом та ритмом відчуваєш, який має бути кінець. звичайно, це може не подобатися читачу, але головне не зраджувати своєму настрою. і в мене книжки поділяються на щасливі і не дуже. от приклад щасливої - найсвіжіша сарабанда. там все добре закінчується)
втім, дякую за методичність та зацікавленість!
Reply
в процесі читання хотіла спитати - химерні ваші персонажі - то з життя, чи ви їх вигадуєте? (от, спитала, мрії збуваються)
Reply
Reply
Reply
Leave a comment