Досить цікава історія. Гончару незручно за його передмову до збірника про злочини бандерівців. Особливо, коли її почали друкувати окремо від збірника. Гончар м'яко натякає, що відмовитись від написання передмови не міг, і написав лише тому, що начебто були безсумнівні факти злочинів. А коли його текст почали використовувати в антибандерівскій пропаганді - то не лише він був незадоволений, навіть читачі почали йому посилати критичні листи:
О. Гончар, "Щоденники", ст. 398, Том II, 2003 р.
1980 рік, а високотитулований радянський письменних вже не хоче виглядати огульно антибандерівським пропагандистом.