Люди добріє, самі ми здалеку

[tin_tina]

     Але ні їсти, ні ночувати не просимося, хіба про добру пораду і трохи часу. Поможіть, Христа ради, а я при нагоді відслужу!
     Справа така: зібралася я пристроїти в Істправду давнє своє твореніє «Кужіль і меч» - це історія княгині Настасії Слуцької, а заодно одна з частин саги Острозьких. В оригіналі вона, як і слід було чекати, вийшла

Comments

[sparrow_hawk]

дуже цікаво!

[tin_tina]

Шановний Яструбе, ти справжній друг! Але, будь ласка, порадь, що можна викинути? Що саме було нудно чи складно читати? Я вже настільки звиклася з цією історією, що, боюся, не помічаю її недоліків.

[sparrow_hawk]

я не знаю.. я прочитав все єдиним духом

якщо викинути пояснення - для багатьох буде незрозумілим..

[virago_ghost]

13640

[virago_ghost]

А я тепер можу представити терпелячому читачеві головну героїню свого опусу

[virago_ghost]

Можливо, княгиня просто відчула смак до незалежного життя, а, можливо, у заповіті покійного князя були якісь застереження на випадок її повторного заміжжя. Таку саму відповідь почув Михайло Глинський, який посватав овдовілу княгиню від імені одного зі своїх братів

[virago_ghost]

Отож, на бік повсталого князя перейшли бунтівники попередньої хвилі та їх нащадки, наприклад, Рогатинські і родичі княгині Анастасії, Лінгвеновичі-Мстиславські. Уповаючи на захист православ’я, перед військами Глинського відкрив брами Мозир, князя вітали з хоругвами і церковними процесіями, як рятівника вітчизни. Глинський розраховував на підтримку Москви, а Слуцьк був йому необхідний як сам по собі, так і через ті ж примарні права його власниці на Київський престол. Однак княгиня Анастасія, навчена попереднім досвідом, на православну демагогію не пристала, справедливо судячи, що благородну справу визволення батьківщини не починали б з насильства над жінкою, і в місто Глинського не впустила. Почалася друга облога, така ж важка і кровопролитна, як і перша. Однак Глинський побоювався підходу королівських військ, московська допомога виявилась куди скромнішою, аніж обіцяна, тож довелося йому зняти облогу і відступити

[tin_tina]

О, дуже дякую, це саме те що треба! Я все-таки малесеньку згадку про боротьбу за галицько-волинський спадок залишу, бо ж Острозькі - цілковито звідти. Надзвичайно вдячна.