НАД ОБРИВОМ
Вона чесала над обривом коси.
Стояла мовчки дивлячись у сни,
Коса розплетена, а ноги боси
І ще сльоза котилась по щоці.
Вона хотіла б жити і радіти,
Сміятись долі, яка їй не цуралась,
Та кожен день гинуть її діти,
І босоніж вона вже й так зосталась.
Ось так стояла Україна над обривом,
Хоч сонце світить -
(
Read more... )