Я все ще люблю її

Dec 18, 2007 12:40

не зважаючи ні на що. Прям, як у цій пісні Бреля.

image Click to view

Додаю переклад тексту - на прохання аматорки солодких снів ( Read more... )

казка

Leave a comment

Comments 15

fil_spb December 18 2007, 11:13:53 UTC
красиво

Reply


mbgete December 18 2007, 11:15:20 UTC
Дивно виглядає, коли така пісня супроводжується фотами чоловіка, а не жінки.

Reply

theodosien December 18 2007, 11:29:22 UTC
Нічого дивного. Він виконував цю пісню, а відеозапису певно не збереглося. Тож скомпонували просто його фото з концертів і з життя.

Reply

mbgete December 18 2007, 16:07:11 UTC
Звісно, так і було. Але враження дивне.

Reply

theodosien December 18 2007, 16:34:08 UTC
Дивись наступний пост. Я знайшов чудовий кліп з жінкою.

Reply


Я все ще люблю її gurzuff December 18 2007, 12:01:46 UTC
це особисте?)

Reply

Re: Я все ще люблю її theodosien December 18 2007, 12:32:16 UTC
У пісні якраз про те, що відчуваю я. Тож це і особисте, і взагалі людське. Всі це колись переживають.

Reply

Всі це колись переживають. gurzuff December 18 2007, 12:37:05 UTC
не можу прослухати ролик
а співак шансоньє хто?
текст французькою?
про нерозділене кохання?

Reply

Jaques Brel theodosien December 18 2007, 13:07:17 UTC
Це бельгійський співак і композитор Жак Брель. Зараз я викладу текст пісні - поряд з відео. Шкода, що не можеш послухати.

Reply


gurzuff December 18 2007, 13:17:06 UTC
текст меня потряс
но не люблю страдания
испытала на себе тыщи раз
страдания
после расставания и разрывов отношений

Reply

theodosien December 18 2007, 13:31:18 UTC
Без страждань ми б не були людьми. Це так само, як дерева не можуть рости вниз. Страждання роблять нас вищими й чистішими.

Reply

Страждання роблять нас вищими й чистішими. gurzuff December 18 2007, 14:16:29 UTC
тоді я найдорогоцінніший діамант вже)

Reply


(The comment has been removed)

theodosien March 19 2008, 15:54:35 UTC
Мені згадався російськомовний вірш, автора вже не пам*ятаю, вичитав в якомусь журналі ще коли служив в Радянській Армії, 20 років тому. Та врізалося в пам*ять:

"Куда мы так отчаянно,
Как на пожар летели?
О, счастье обручальное
Меж кухней и постелью...

Вдали от трасс рискованных,
Среди гнездовий сонных -
Так много окольцованных,
Так мало окрыленных."

Reply

(The comment has been removed)

theodosien March 20 2008, 08:08:31 UTC
так, іноді в кількох рядках - суть життя. за що й люблю поезію.

Reply


Leave a comment

Up