Мені згадався російськомовний вірш, автора вже не пам*ятаю, вичитав в якомусь журналі ще коли служив в Радянській Армії, 20 років тому. Та врізалося в пам*ять:
"Куда мы так отчаянно, Как на пожар летели? О, счастье обручальное Меж кухней и постелью...
Вдали от трасс рискованных, Среди гнездовий сонных - Так много окольцованных, Так мало окрыленных."
Comments 15
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
а співак шансоньє хто?
текст французькою?
про нерозділене кохання?
Reply
Reply
но не люблю страдания
испытала на себе тыщи раз
страдания
после расставания и разрывов отношений
Reply
Reply
Reply
(The comment has been removed)
"Куда мы так отчаянно,
Как на пожар летели?
О, счастье обручальное
Меж кухней и постелью...
Вдали от трасс рискованных,
Среди гнездовий сонных -
Так много окольцованных,
Так мало окрыленных."
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Leave a comment