Не доходячи до замку було виявлено місцеву райраду, а поруч з нею створили етаку зону відпочинку
І вже зовсім поруч замок
Агітація місцевих комунальників
Ще декілька видів Золочева з замкових укріплень, в доповнення до заголовної фотографії першої частини про місто.
Назад від замку пішли знову ж до автовокзалу, але трохи іншим маршрутом. І не прогадали.
Пам'ятний знак Борцям за волю України
І ось основне, із-за чого не прогадали, абсолютно неочікувано серед усіх будівель Золочева зустрічаєш неоготичний будинок кінця XIX ст.
В доволі непоганому стані, звичайний житловий будинок, ніхто не хотів би жити в такому? ;)
Ну і декілька фасадів з центральної пішохідної вулиці, наскільки я зрозумів.
Приват-банк - така бідна контора, що не може дозволити собі відремонтувати фасад будівлі в якому має офіс?
Через вулицю до костелу...
Серед будинків кінця XIX, трохи XX століть неочікувано затесалася отака брама з чиїмось гербом і 1833 роком
Цікаво, то дійсно оригінал, чи то просто звідкись каменюку з гербом притягнули і потім вмурували в ці ворота?
Ну і фірмовий золочівський люк :)
Жалкую, що не вдалося пройтися по місцевому парку - можна сказати “мінірінгу” - в час, коли руйнувалися укріплення міст в багатьох, на їх місці, закладалися парки, зокрема так було зроблено в Відні, Львові, Кракові. Так само поступили і в Золочеві, проте, коли я був там, я цієї деталі не знав, тому і не пройшовся та не побачив, так само як і не побачив стародавню Миколаївську церкву з оборонною архітектурою. Жаль, є привід побувати там і заодно з'їздити в Поморяни.
Ще одне, не знаю, чи це добре, чи це погано для міста та архітектурного спадку...
Ота сама будівля з площі поряд з міською владою, найдавніший кам'яний будинок Золочева - Арсенал або ж Боярський двір. Згідно деяких дослідження коріння цієї будівлі йдуть ще в далеке XV ст. Спочатку укріплена резиденція власників міста, бояр Щечонів, згодом арсенал, згодом шпиталь для убогих.
Я його не сфотографував, поясню зараз.
Скористуюся джерелами сторонніх ресурсів.
Зараз у ньому проходить “реконструкція”. Ось як він виглядав до неї:
Ось він в процесі реконструкції
(сайт з якого взяв чудово видно по вотемарці)
Багатовікової споруди я не побачив, чесно, я побачив сучасну, гламурну будівлю, оскільки в отой рожевий , чи який колір, його перефарбували аж занадто. Мені банально не захотілося фотографувати оце вирвиглазне, оскільки порахував за новодєл, стилізований під старовину.
Були деякі намагання переконати, що здається в ньому є щось від давніх років, але я не повірив, як виявилося дарма.
Після “реконструкції” в ньому має розміститися Воздвижинська церква і монастир Хреста Св. Даміана ордену францисканців УГКЦ.
Звичайно, те що споруду не розбиратимуть на будматеріали, вона не руйнуватиметься від несприятливих погодніх умов - це однозначно добре, але мені здається, що провести реконструкцію можна було б якось більш історично-достовірно.
Ну, на цьому по місту все, але ще лишається замок.
Далі буде...