Золочів. Місто. Частина 1.
Мандрівки в 2013 році були закриті мною відвідуванням міста Золочів та тамтешнього замку. Таким чином мені вдалося відвідати в 2013 році всі замки мінімальної версії Золотої підкови Львова.
Зараз про місто.
Рахується, що ще в Руські часи на цій території існувало давнє місто Радече, яке було зруйноване внаслідок набігів в XIII ст. Перша згадка про Золочів в офіційних паперах датується 1423 роком. В порівнянні з багатьма іншими містами історія Золочева не така строката щода країн власників - за свій час існування він входив спочатку в склад Польщі, згодом, при поділі Польщі відійшов до Австро-Угорщини, міжвоєнні десятиліття Польщі і Україна.
В місто приїхали на потязі, від вокзалу і почалося для мене знайомство з містом. Спочатку пішли своїм ходом, проминули закинуту та захаращену будівлю автовокзалу. Згодом пощастило потрапити на місцеву маршрутку і нею під'їхати до кінцевої - працюючого на сьогодні автовокзалу.
По дорозі бачив пам'ятники Шевченку та трохи неочікувано в цих краях - Пушкіну, але до них згодом не дійшли, то й фотографій не буде. Цікаво, що тут пам'ятник Шевченку нетипово розміщений - зазвичай їх в райцентрах ставлять на головних площах міст, а тут ні, десь на околиці Старого міста в парку.
Враження на нас місто справило депресивне. Особисто мені здалося, що воно зараз знаходиться десь на початку 2000-них, присутні ще вивіски радянського зразка, як наприклад такі
Але по тихеньку вже все приводиться до ладу - робиться пішохідний центр, міняються комунікації і.т.д. Все-одно, не знаю, можливо погода сприяла, чи пора року, але склалося враження, що кругом сірість, суцільна сірість будинків...
Недалеко від автовокзалу, на площі в 1993 р. Було встановлено пам'ятник Маркіяну Шашкевичу, вихідцю з цих країв, автору Русалки Дністрової і.т.д.
Хтось наманікюрив йому ніготь :)
Згодом по якійсь переритій вуличці вийшли до однієї з найбільш архітектурно-цікавої будівлі безпосередньо самого міста (замок не рахується) - Вознесенського костелу з келіями
келії ліворуч.
Збудований в 1731-1763 рр. башта з годинником була прибудована під час реконструкції в 1878 р. Цікавими віхами в історії цього костелу було по-перше те, що простим складом він побув не в радянські часи в Австро-Угорські, зате в радянські лишався чи не єдиним діючим костелом між Львовом та Збручем.
Під час будівництва на зовнішній вигляд коштів не пожалкували, тому храм достойно виглядатиме навіть в будь-якому великому місті.
Через дорогу спостерігаються вже сьогоднішні тенденції, які не оминули Золочів.
Є тут і таке
І таке...
Якщо далі йти по цій самій вуличці то виходиш до Воскресенської церкви 1624 р. побудови
Виглядає набагато скромніше за костел, хоча колись була і католицькою. Єдине, що привертає увагу, це багато оздоблення порталів входів.
За час свого існування церква встигла побути і католицьким храмом, і греко-католицьким, а зараз православна.
Поруч розмістився дитячий садочок, на його території побачив цікаве рішення для дитячих пісочниць - закривати їх кришками.
а що, доволі здорове рішення.
На площі Незалежності в центрі розмістилася міська рада
Саме цікаве, що ким-чим був цей будинок, чи початково ратушею, чи чиїмось палацом, мені знайти не вдалося...
Принаймні на листівках початку минулого століття вона вже була ратушею.
Декілька гарних будинків тут же.
Була б це центральна чи східна Україна, десь з ймовірністю відсотків 80 можна було б казати, що тут продовжував стояти пам'ятник Леніну. Тут же в 2002 р. встановили Чорноволу. Перший населений пункт де на площі поряд з владою стоїть пам'ятник Чорноволу.
взагалі,перший, встановлений йому на території України.
Ще одна надзвичайно цікава будівля є на цій площі, але про неї я згадаю вже в самому кінці посту.
Звідси, неспішно пішли в напрямку замку по дорозі до якого зустрічалися різноманітні цікавинки.
Наприклад, в цьому будинку,
увінчаному меморіальною табличкою,
ще за австрійців розміщувався Народний дім.
А от перед цим
Стоїть отакий цікавий електричний стовп
цікаво, коли він був встановлений?
В далині вже виднівся замок, наш шлях лежав далі в його сторону, продовження буде в наступній частині про місто.
Далі буде...
Зараз про місто.
Рахується, що ще в Руські часи на цій території існувало давнє місто Радече, яке було зруйноване внаслідок набігів в XIII ст. Перша згадка про Золочів в офіційних паперах датується 1423 роком. В порівнянні з багатьма іншими містами історія Золочева не така строката щода країн власників - за свій час існування він входив спочатку в склад Польщі, згодом, при поділі Польщі відійшов до Австро-Угорщини, міжвоєнні десятиліття Польщі і Україна.
В місто приїхали на потязі, від вокзалу і почалося для мене знайомство з містом. Спочатку пішли своїм ходом, проминули закинуту та захаращену будівлю автовокзалу. Згодом пощастило потрапити на місцеву маршрутку і нею під'їхати до кінцевої - працюючого на сьогодні автовокзалу.
По дорозі бачив пам'ятники Шевченку та трохи неочікувано в цих краях - Пушкіну, але до них згодом не дійшли, то й фотографій не буде. Цікаво, що тут пам'ятник Шевченку нетипово розміщений - зазвичай їх в райцентрах ставлять на головних площах міст, а тут ні, десь на околиці Старого міста в парку.
Враження на нас місто справило депресивне. Особисто мені здалося, що воно зараз знаходиться десь на початку 2000-них, присутні ще вивіски радянського зразка, як наприклад такі
Але по тихеньку вже все приводиться до ладу - робиться пішохідний центр, міняються комунікації і.т.д. Все-одно, не знаю, можливо погода сприяла, чи пора року, але склалося враження, що кругом сірість, суцільна сірість будинків...
Недалеко від автовокзалу, на площі в 1993 р. Було встановлено пам'ятник Маркіяну Шашкевичу, вихідцю з цих країв, автору Русалки Дністрової і.т.д.
Хтось наманікюрив йому ніготь :)
Згодом по якійсь переритій вуличці вийшли до однієї з найбільш архітектурно-цікавої будівлі безпосередньо самого міста (замок не рахується) - Вознесенського костелу з келіями
келії ліворуч.
Збудований в 1731-1763 рр. башта з годинником була прибудована під час реконструкції в 1878 р. Цікавими віхами в історії цього костелу було по-перше те, що простим складом він побув не в радянські часи в Австро-Угорські, зате в радянські лишався чи не єдиним діючим костелом між Львовом та Збручем.
Під час будівництва на зовнішній вигляд коштів не пожалкували, тому храм достойно виглядатиме навіть в будь-якому великому місті.
Через дорогу спостерігаються вже сьогоднішні тенденції, які не оминули Золочів.
Є тут і таке
І таке...
Якщо далі йти по цій самій вуличці то виходиш до Воскресенської церкви 1624 р. побудови
Виглядає набагато скромніше за костел, хоча колись була і католицькою. Єдине, що привертає увагу, це багато оздоблення порталів входів.
За час свого існування церква встигла побути і католицьким храмом, і греко-католицьким, а зараз православна.
Поруч розмістився дитячий садочок, на його території побачив цікаве рішення для дитячих пісочниць - закривати їх кришками.
а що, доволі здорове рішення.
На площі Незалежності в центрі розмістилася міська рада
Саме цікаве, що ким-чим був цей будинок, чи початково ратушею, чи чиїмось палацом, мені знайти не вдалося...
Принаймні на листівках початку минулого століття вона вже була ратушею.
Декілька гарних будинків тут же.
Була б це центральна чи східна Україна, десь з ймовірністю відсотків 80 можна було б казати, що тут продовжував стояти пам'ятник Леніну. Тут же в 2002 р. встановили Чорноволу. Перший населений пункт де на площі поряд з владою стоїть пам'ятник Чорноволу.
взагалі,перший, встановлений йому на території України.
Ще одна надзвичайно цікава будівля є на цій площі, але про неї я згадаю вже в самому кінці посту.
Звідси, неспішно пішли в напрямку замку по дорозі до якого зустрічалися різноманітні цікавинки.
Наприклад, в цьому будинку,
увінчаному меморіальною табличкою,
ще за австрійців розміщувався Народний дім.
А от перед цим
Стоїть отакий цікавий електричний стовп
цікаво, коли він був встановлений?
В далині вже виднівся замок, наш шлях лежав далі в його сторону, продовження буде в наступній частині про місто.
Далі буде...